Постанова
Іменем України
01 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 752/12158/14-ц
провадження № 61-3197св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Третя київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів:
ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, від 10 січня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Третя київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_6, про усунення від права на спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_10, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Зазначала, що сторони є спадкоємцями померлого. З 2003 року і до дня його смерті вонацілодобово доглядала, годувала, лікувала ОСОБА_10, який протягом шести останніх років життя був прикутий до ліжка, а відповідач не доглядала за своїм батьком, оскільки постійно проживає у Федеративній Республіці Німеччина. На думку позивача, відповідач має бути усунена від права на спадкування за законом, оскільки тривалий час з 2002 року по день смерті ОСОБА_10, ураховуючи його тяжкий та безпорадний стан, не допомагала спадкодавцю та не приймала участі у його похованні.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд усунути
ОСОБА_5 від права на спадкування після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва, у складі судді Шевченко Т. М., від 26 червня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено. Усунуто ОСОБА_5 від права на спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлені обставини свідчать про наявність підстав для усунення відповідача від спадкування, оскільки спадкоємець після перенесеного інсульту знаходився у безпорадному стані, а відповідач не доглядала за своїм батьком, оскільки постійно проживає у Федеративній Республіці Німеччина. З 2003 року і до дня смерті позивач цілодобово доглядала, годувала, лікувала та підтримувала ОСОБА_10, який протягом шести останніх років життя був прикутий до ліжка.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не довела, що відповідач ухилялась від надання допомоги батькові, який через похилий вік і тяжку хворобу перебував у безпорадному стані, а спадкодавцю не вистачало допомоги від неї як дружини й він потребував допомоги саме від доньки, яка ухилялась від надання такої допомоги. Сторонами не заперечується, що відповідач проживала за межами України та кожен рік приїздила до батька.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції відступив від принципу справедливості, вказавши у своєму рішенні, що позивач не довела, що спадкодавець потребував іншої сторонньої допомоги, крім догляду позивача, таким чином звільнивши відповідача від обовʼязку доглядати за важко хворим батьком, який передбачений положеннями
СК України. Позивач приїздила до батька один раз на рік, а її батько потребував цілодобового стороннього догляду. На думку позивача, матеріали справи містять всі необхідні докази на підтвердження безпорадного стану спадкодавця та ухилення й бездіяльність відповідача по догляду за ним, отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
13 березня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 та ОСОБА_10 перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 січня 2004 року та постійно проживали у АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 7).
ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_10 від попереднього шлюбу
(т. 1, а. с. 9)
ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 07 травня 2009 року відділом реєстрації смерті у м. Києві (а. с. 8).
Після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина у вигляді квартири
АДРЕСА_1, яка йому належала на праві приватної власності.
21 травня 2009 року Третьою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 444/09 року щодо майна померлого ОСОБА_10, відповідно до якої 21 травня 2009 року із заявою про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори звернулась донька померлого ОСОБА_5 як спадкоємиця першої черги відповідно до положень статті 1261 ЦК України. 02 липня 2009 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 11 лютого 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж. В., до нотаріальної контори звернулась дружина померлого ОСОБА_4 (т. 1, а. с. 74).
У 2003 році ОСОБА_10 переніс інсульт, він знаходився на стаціонарному лікуванні у Центральній міській клінічній лікарні м. Києва, про що зазначено у виписці з історії хвороби № 3216619. У подальшому ОСОБА_10 отримував амбулаторну медичну допомогу.
Рішенням Подільської медико-соціальної експертної комісії м. Києва
від 14 листопада 2003 року ОСОБА_10 була встановлена перша група інвалідності безстроково. ОСОБА_10 потребував постійного стороннього догляду та самостійно не рухався, мова у нього була відсутня. У період 2005-2006 років ОСОБА_10 періодично надавалась амбулаторна медична допомога невропатологом поліклініки та дільничним терапевтом. У період 2007-2008 років він отримував амбулаторну медичну допомогу дільничним невропатологом, яка встановила, що він прикутий до ліжка та самостійно не рухається.