ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 495/2753/17
провадження № 61-10448св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., СтрільчукаВ. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2017 року, ухвалене у складі судді Боярського О. О., та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Журавльова О. Г., Комлєвої О. С., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся із позовом до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, про визначення місця проживання малолітніх дітей.
В обґрунтування позову зазначав, що відповідач не може створити дітям належні умови для проживання. Органом опіки та піклування здійснювалася перевірка та розгляд питання про визначення місця проживання малолітніх дітей, за наслідками якого надано висновок від 3 квітня 2017 року № 01-39/1468 про доцільність визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком по АДРЕСА_1.
За таких обставин позивач просив визначити місце проживання малолітніх дітей з ним.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком по АДРЕСА_1.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що мати дітей не створила належних умов для їх проживання, не працює та не має постійних доходів.
Суд першої інстанції також врахував, що позивач має належні житлово-побутові умови для забезпечення дітей усім необхідним для їх розвитку, має стабільний дохід та можливість утримувати малолітніх дітей матеріально, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, створює належні умови для гармонійного розвитку, проживання, навчання та виховання дітей.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на даний час існують виняткові обставини для визначення місця проживання дітей з батьком, а не з матірʼю, що відповідатиме інтересам дітей, забезпечить належні умови їх проживання, гармонійний розвиток та виховання, належне матеріальне забезпечення, і, як наслідок, задовольнив позов.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд зазначив, що висновки суду першої інстанції відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначено юридичну природу правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав особи, яка подала апеляційну скаргу, є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги
У лютому 2018 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просила скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанції не встановлено виняткових обставин, які б давали підстави для розлучення дітей з матірʼю, у звʼязку з чим, порушивши принцип 6 Декларації прав дитини, суди дійшли помилкового висновку про визначення місця проживання дитини із батьком.
Суди попередніх інстанції, на думку заявника, не врахували, що її житлові умови за актом обстеження є задовільними, вона має дохід (соціальну допомогу на дітей), постійне місце проживання та створила всі умови для проживання, виховання і розвитку дітей, у звʼязку з чим висновок судів про наявність підстав для розлучення дітей із матірʼю помилковий.
Також вказувала, що судами не враховано висновків Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 щодо застосування статті 161 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та
принципу 6 Декларації прав дитини і неправильно застосовано ці норми матеріального права.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 5 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Заперечення на касаційну скаргу
У травні 2018 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, у якому посилався на безпідставність її доводів. Зазначив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про визначення місця проживання дитини з батьком, оскільки він має постійне місце роботи, стабільний дохід та діти за місцем його проживання забезпечені усім необхідним. ОСОБА_5, в свою чергу, не має постійного доходу, веде аморальний спосіб життя і не може надати дітям необхідних умов для їх повноцінного життя та розвитку. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2017 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 3 квітня 2017 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо.
Також суди встановили, що сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом із ОСОБА_5 у будинку її батьків по АДРЕСА_2.
З довідки Козацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 22 березня 2017 року № 153 суди встановили, що ОСОБА_4 фактично проживає АДРЕСА_1.
З характеристики Козацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 22 березня 2017 року № 103/02-19 суди встановили, що ОСОБА_4 постійно проживає за вказаною адресою, має повну вищу освіту, одружений, з 2015 року працює вчителем біології та хімії в Старокозацькому навчально-виховному комплексі "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія" Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Старокозацький НВК "ЗОШІ-ІІІ ступенів-гімназія"). За час проживання в селі виявив себе позитивно. За характером спокійний, врівноважений, турботливий батько, працьовитий, до роботи ставиться з відповідальністю. Займається спортом, користується повагою серед мешканців села, шанобливо ставиться до людей старшого покоління. У побуті та в суспільних місцях поводиться гідно. З сусідами та членами сімʼї відносини добрі. Судимості не має, до кримінальної відповідальності не притягувався.
ОСОБА_4 працює вчителем біології та хімії Старокозацького НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія" з 2015 року і згідно наданої навчальним закладом характеристики має достатню фахову підготовку, відповідально ставиться до виконання своїх обовʼязків, враховує індивідуальні особливості учнів, сприяє створенню сприятливого психологічного клімату на уроках, відзначається тактовністю у стосунках з колегами, дослухається до порад
педагогів-наставників, підвищує свій фаховий рівень.
Згідно довідки про доходи, виданої Старокозацьким НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія" 23 березня 2017 року, заробітна плата позивача за останні 6 місяців складає 27 004,62 грн.
Також судами встановлено, що відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов, складеного спеціалістом Козацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, фахівцем із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сімʼї, дітей та молоді, та сільським головою від 13 березня 2017 року, житлово-побутові умови у позивача добрі, відповідають санітарно-гігієнічним нормам. У будинку є все необхідне для проживання дітей - окрема кімната, два ліжка з чистою постільною білизною, журнальний стіл, телевізор, шафи для дитячих іграшок, книжок, канцелярських приладів, розвиваючих ігор та дитячого одягу. Для дітей створені комфортні умови для повноцінного всебічного розвитку та виховання. У наявності всі комунальні послуги, побутова техніка (пральна машина, холодильник) та інші речі побуту.
З довідки Дошкільного навчального закладу "Зірочка" Козацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 26 лютого 2017 року суди встановили, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відвідували дитячий садок з серпня 2016 року та проживали з батьком. За сім місяців відвідування дітьми садочка мати зʼявилася два рази перед тим, як їх забрати. ОСОБА_4 та ОСОБА_10, яка є матірʼю позивача, опікувались дітьми, цікавились життям дітей в садочку, своєчасно його оплачували; діти чисті, охайні і життєрадісні.
Суди встановили, що брат відповідача 11 серпня 2016 року привів дітей до ОСОБА_10 та залишив їх. 24 лютого 2017 року ОСОБА_5 разом зі своїми батьками силоміць забрали дітей та вивезли їх до села Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області, де діти знаходяться на час розгляду справи. При цьому відповідач чинить перешкоди позивачу щодо його спілкування зі своїми дітьми.
Також суди встановили, що до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області надійшло 11 заяв від мешканців села Козацьке Білгород-Дністровського району Одеської області, які містять інформацію щодо сімʼї ОСОБА_4, його матері та дружини - ОСОБА_5, з проханням повернути дітей та залишити їх з батьком.
З довідки Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 30 березня 2017 року № 546 суди встановили, що ОСОБА_5 проживає по АДРЕСА_2 з дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4.
З характеристики Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 30 березня 2017 року № 328 суди встановили, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за вказаною адресою та виявляє себе посередньо. Раніше притягалась до адміністративної відповідальності.
Згідно з актом обстеження, складеним спеціалістами служби у справах дітей та Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 30 березня 2017 року, ОСОБА_5 з дітьми проживає разом із її батьками: ОСОБА_13, ОСОБА_14 та рідними братами. Житловий будинок складається з трьох кімнат, ванної, кухні та коридору і його житлова площа становить приблизно 30 кв.м. ОСОБА_5 з дітьми займає кімнату не більше як 5 кв.м, що суд визнав неналежними житловими умовами. Також немає шафи для дитячого одягу, відсутнє місце для розваг. Санітарно-гігієнічний стан житлового приміщення задовільний: чисто, прибрано, в кімнатах охайно. У приміщенні кухні відсутнє вікно та немає вентиляції, що призвело до плісняви. У вказаному будинку, який потребує ремонту, наявні всі комунальні послуги, побутова техніка та інші речі побуту.
Спеціалісти служби у справах дітей Білгород-Дністровського районної державної адміністрації Одеської області 30 березня 2017 року провели бесіду з ОСОБА_5, в ході якої встановили, що внаслідок сімейних сварок на побутовому рівні ОСОБА_5 11 серпня 2016 року залишила чоловіка з дітьми та переїхала жити до своїх батьків у АДРЕСА_2. За час окремого проживання чоловік надав їй допомогу у розмірі 6 000 грн. Невелику кількість дитячого одягу пояснила тим, що він залишився за попереднім місцем проживання. Невідвідування дітьми дошкільного закладу пояснила небажанням дітей.
Орган опіки та піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області у висновку від 3 квітня 2017 року № 01-39/1468 вважав за доцільне визначити місце проживання малолітніх, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом із батьком ОСОБА_4 по АДРЕСА_1.
Позиція Верховного Суду; мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.