1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

01 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 545/819/18

провадження № 61-49064св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 червня 2018 року у складі судді Потетій А. Г. та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Панченка О. О., Триголова В. М.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і рішень судів


У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що після розлучення з відповідачем їхній син залишився проживати з ним, судовим рішенням на відповідача покладений обовʼязок зі сплати аліментів на утримання сина. Додаткову матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не надає, при тому, що син навчається на першому курсі Полтавського юридичного коледжу Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого та активно займається спортом, у звʼязку з чим він самостійно сплачує кошти за навчання сина та придбав для нього гімнастичну шведську стінку "Ахілес" та мішок ПВХ 80 см.

Враховуючи наведене, позивач просив стягнути із ОСОБА_5 на його користь половину вартості додаткових витрат, понесених ним на утримання сина ОСОБА_6 у 2017 році в розмірі 6 740,00 грн, що складає половину вартості навчання сина за 2017 рік та половину вартості придбаних спортивних товарів.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26 червня 2018 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 6 740,00 грн, що складає половину вартості додаткових витрат, понесених ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2017 рік. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що навчання дитини у юридичному коледжі, заняття спортом є розвитком її здібностей, є необхідним для неї (дитини) та відбувається в її інтересах. Факт витрачання коштів на навчання дитини, на придбання для неї предметів спортивного інвентарю підтверджений належними і допустимими доказами.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У грудні 2018 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 червня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що позивачем не доведено понесення ним додаткових витрат на утримання сина, при цьому суди не обґрунтували своїх висновків, що зазначені витрати є додатковими у розумінні статті 185 СК України. При цьому звертає увагу, що позивач самостійно, на власний розсуд, обрав навчальний заклад для сина з урахуванням його доходів.


У лютому 2019 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу відхилити та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.


Рух справи в суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на неї.


Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Позиція Верховного Суду


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час їх ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.

Судами установлено, що у період із 20 травня 2000 року по 28 липня 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який відповідно до рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2012 року проживає разом із батьком.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2014 року із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 у розмірі ј частини усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 25 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно із договором від 15 серпня 2017 року № МСД-9-2017-032 про надання освітніх послуг ОСОБА_6 навчається на першому курсі Полтавського юридичного коледжу Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Вартість навчання за один рік становить 10 500,00 грн.


................
Перейти до повного тексту