Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 653/3230/14-ц
провадження № 61-28441св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_4,
субʼєкт оскарження - Генічеський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області,
заінтересована особа: Комунальне підприємство "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2017 року у складі судді Шарко Н. А. та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2017 року у складі колегії суддів: Колісниченка А. Г., Вейтас І. В., Радченка С. В.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги та рішень судів
У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Генічеський РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області), в якій просив визнати бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби, зобовʼязати державного виконавця усунути порушення та здійснити всі необхідні заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для організації належного виконання провадження зі стягнення нарахованих та невиплачених аліментів за виконавчим листом № 653/3230.
Скаргу заявник обґрунтовував тим, що згідно з цим виконавчим листом, він є боржником зі сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання їх спільного сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сплата аліментів скаржнику здійснювалася шляхом утримання підприємством частки його заробітної плати. У звʼязку зі звільненням його із займаної посади, посадовими особами Комунального підприємства "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради (далі - КП "Генічеське БТІ" ХОР) виконавчий лист повернуто до державної виконавчої служби. Проте, згідно з розрахунковим листом від 26 червня 2015 року за КП "Генічеське БТІ" рахується заборгованість на користь ОСОБА_4, у тому числі за утриманими, але невиплаченими аліментами у сумі 3 044,95 грн. Заявник звернувся до КП "Генічеське БТІ" ХОР із письмовим проханням повернути стягнуті аліменти, проте звернення залишено без задоволення. Оскільки державним виконавцем належним чином не перевірено розрахунок утриманих аліментів, згідно з первинними бухгалтерськими документами, його дитина недоотримала виплати у розмірі 3 044,95 грн, що змусило заявника звернутися до суду зі скаргою.
Враховуючи наведене, заявник просив суд визнати бездіяльність державного виконавця відділу Генічеського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області неправомірною, зобовʼязати вчинити певні дії (усунути порушення) та здійснити всі необхідні заходи для організації належного виконання провадження зі стягнення нарахованих та невиплачених аліментів за виконавчим документом.
Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2017 року скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець не наділений повноваженнями щодо перевірки своєчасного та правильного нарахування заробітної плати боржнику, а лише контролює правильність відрахувань із нарахованої заробітної плати боржника, а також своєчасність і повноту перерахованих коштів у рахунок аліментів на користь стягувача, а тому державний виконавець відповідно до чинного законодавства здійснив дії щодо контролю за правильністю, своєчасним нарахуванням та виплатою аліментів.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи та оцінивши надані докази, постановив законну та обґрунтовану ухвалу, а тому підстави для зміни чи її скасування відсутні.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У квітні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно не взяли до уваги бездіяльність державного виконавця щодо повідомлення стягувача про існування заборгованості із нарахованої та невиплаченої заробітної плати, утриманих та не перерахованих аліментів, мовчазної згоди з фальсифікацією та повного ігнорування неодноразових звернень щодо усунення цих порушень.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувана цивільна справа та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, що19 січня 2015 року Генічеським районним судом Херсонської області виданий виконавчий лист № 653/3230, згідно з яким підлягають стягненню аліменти з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої спільної дитини ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 30 листопада 2014 року і до досягнення нею повноліття.