Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 314/2033/15-ц
провадження № 61-23207св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В.О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта банк",
відповідач - ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, Вільнянська районна державна адміністрація в особі органу опіки та піклування,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 липня 2016 року у складі судді Галянчук Н. М. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 02 березня 2017 року у складі колегії суддів Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Гончар М. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" (далі - ПАТ "Дельта банк") звернулося до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, Вільнянська районна державна адміністрація в особі органу опіки та піклування,про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов обґрунтовано тим, що 15 березня 2012 року між банком та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № ВКЛ-2010208, згідно з умовами якого позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 250 000,00 грн зі сплатою відсотків у розмірі 30 % річних за весь час фактичного користування кредитом з кінцевим строком його повернення до 14 березня 2015 року.
На забезпечення виконання зобовʼязань позичальника за кредитним договором 15 березня 2012 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами і земельну ділянку, площею 0,2075 га, розташовані у АДРЕСА_1.
Позичальником грошові зобовʼязання належним чином не виконувалися, станом на 25 березня 2015 року загальна сума боргу складала 454 709, 29 грн, тому банк просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за банком права власності.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 липня 2016 року в позові ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 02 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" відхилено. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 липня 2016 року залишено без змін, виключено із мотивувальної частини судового рішення посилання на неспівмірність суми боргу і вартості предмета іпотеки як на одну із підстав для відмови в позові.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за умовами іпотечного договору і статтею 37 Закону України "Про іпотеку" набуття права власності іпотекодержателя на предмет застави передбачено у позасудовому порядку. Виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає тільки у випадках, передбачених статтями 335 та 376 цього Кодексу, тому порушене право банка у обраний ним спосіб захисту не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
29 травня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк".
У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_4 на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк".
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що при ухвалені оскаржуваних рішень суди не врахували, що згідно з положеннями частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
Заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що боржник погасив заборгованість за сумою кредиту та процентами, а строк позовної давності щодо стягнення пені сплив.
Боржник звернувся до суду з позовом до банку про визнання іпотечного договору припиненим, розгляд якого триває.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 березня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2010208, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 250 000,00 грн зі сплатою 30 % річних за весь час фактичного користування кредитом, на строк до 14 березня 2015 року (а. с. 4-12).
З метою забезпечення виконання грошових зобовʼязань за вказаним кредитним договором від 15 березня 2012 року між банком та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого відповідач передав в іпотеку нерухоме майно - жилий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0,2075 га, на якій розташований жилий будинок.
Позичальник обовʼязок зі сплати кредиту належним чином не виконував та має заборгованість за кредитом, яка станом на 25 березня 2015 року становить 454 709, 29 грн.
Згідно із пунктом 7.2 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, переходу до іпотекодержателя права власності в рахунок виконання зобовʼязання в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору (а. с. 13-21).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Законом України "Про іпотеку" передбачено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду), два позасудові - на підставі виконавчого напису нотаріуса та на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Сам договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків.
Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовʼязковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обовʼязковим для виконання сторонами.