Постанова
Іменем України
01 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 487/1316/18
провадження № 61-2676св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), БілоконьО. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Третя Миколаївська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Біцюк Тетяна Євгенівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, у складі судді Бобрової І. В.,
від 13 листопада 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б., від 15 січня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: третя Миколаївська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу
Біцюк Т. Є., про визнання заповіту недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_7 Через деякий час після його смерті їй стало відомо, що 11 травня 2006 року він склав заповіт на імʼя відповідача, який посвідчено державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори
Біцюк Т. Є. На думку позивача заповіт складено під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах, оскільки у 2005 році батько переніс хворобу, після якої був прикутий до ліжка та самостійно здійснювати за собою догляд не міг. Крім того, її мати також хворіла й потребувала сторонньої допомоги. Вона не могла здійснювати догляд за хворими батьками, оскільки проживала за іншою адресою. ОСОБА_5 проживала разом з її батьками та безоплатно надавати допомогу відмовлялась, тому ОСОБА_7 змушений був скласти заповіт на імʼя відповідача.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_7, складений 11 травня 2006 року, посвідчений нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори
Біцюк Т. Є.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 листопада
2018 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в силу статті 81 ЦПК України позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що спірний заповіт складено ОСОБА_7 під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 січня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_8 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що сама по собі обставина, що ОСОБА_7 хворів, не міг самостійно пересуватись та потребував постійної сторонньої допомоги, не може бути підставою для визнання заповіту недійсним. Заповіт є одностороннім безоплатним правочином, спадкоємець, якого визначив заповідач, не має перед останнім будь-яких зобовʼязань матеріального характеру, тому відсутня друга обовʼязкова складова - вкрай невигідні умови, наявність якої поряд з тяжкими обставинами, є підставою визнання договору недійсним за статтею 233 ЦК України.
Короткий зміст касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при складанні спірного заповіту волевиявлення спадкодавця не було вільним та не відповідало його внутрішній волі через тяжкі обставини, повʼязані з хворобою. Апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволення клопотання про витребування доказів на підтвердження малозабезпеченості заповідача, відсутності у нього достатнього для життя матеріального рівня. Статтею 233 ЦК України не передбачено обмежень чи заборони її застосування до окремих правовідносин.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_5 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. Зазначає, що у касаційній скарзі позивач не вказує які саме порушення норм матеріального або процесуального права були допущені судами попередніх інстанцій, а посилається лише на переоцінку доказів у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
28 лютого 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 є рідними сестрами. Згідно свідоцтва про усиновлення від 21 квітня 1967 року № 19 ОСОБА_4 була усиновлена ОСОБА_7 та ОСОБА_9
Сторонами не оспорюється та підтверджується матеріалами справи, що через постійні сварки з батьками у 2001 році ОСОБА_4 переїхала до помешкання ОСОБА_5
З метою догляду за подружжям ОСОБА_5 переїхала до них та проживала з ними у будинку АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 27-28, 29).
На підставі договору про право забудови від 14 липня 1960 року № 9508, посвідченого Другою Миколаївською нотаріальною конторою, ОСОБА_7 належав будинок АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 150, 151-154, 155).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_9
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 лютого
2013 року у справі № 487/3456/13-ц визначено частку ОСОБА_9 у розмірі 1/2 частини будинку АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_5 право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9 на 1/2 частку зазначеного будинку (т. 1, а. с. 156).
11 травня 2006 року державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Біцюк Т. Є. було посвідчено та зареєстровано у реєстрі за № 3-327 заповіт, відповідно до якого ОСОБА_7 заповів все своє майно ОСОБА_5 (т. 1, а. с. 142).
За змістом оскарженого заповіту його було записано нотаріусом зі слів заповідача ОСОБА_7, прочитано ним вголос і власноруч підписано. У звʼязку з хворобою ОСОБА_7 заповіт посвідчено у нього вдома за адресою: АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер (т. 1, а. с. 14).
Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно.
02 вересня 2016 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Біцюк Т. Є. заведено спадкову справу №22/2016 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 за заявою ОСОБА_5 як спадкоємця за заповітом (т. 1, а. с. 130-170).