Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 331/8757/14-ц
провадження № 61-48599св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представники відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2016 року у складі судді Світлицької В. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімʼєю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з лютого 2005 року вона проживала однією сімʼєю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася спільна дитина - ОСОБА_7. 25 жовтня 2008 року між нею і ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб.
За час шлюбу, за спільні кошти, ними було набуто наступне майно: автомобіль Volkswagen Touran, номерний знак НОМЕР_1, автомобіль Volkswagen LT-28, номерний знак НОМЕР_2, мотоцикл Yamaha XV1700, номерний знак НОМЕР_3, автомобіль Ford Transit, номерний знак НОМЕР_4, причеп, номерний знак НОМЕР_5, нежитлове приміщення по АДРЕСА_3, житловий будинок по АДРЕСА_1, нежитлове приміщення ХІ першого поверху літ. А-5 по АДРЕСА_2, яке відповідно до статей 60, 61 СК України є спільною сумісною власністю подружжя.
На підставі вказаного, ОСОБА_1, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20 жовтня 2016 року, просила суд встановити факт проживання однією сімʼєю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу з лютого 2005 року до 25 жовтня 2008 року та у порядку поділу майна подружжя поділити вищевказане майно, що є спільною сумісною власністю, визнавши за нею право власності на нежитлове приміщення ХІ першого поверху літ. А-5 по АДРЕСА_2, житловий будинок по АДРЕСА_1, автомобіль Volkswagen Touran, номерний знак НОМЕР_1, а інше майно - залишити у власності ОСОБА_3
Заперечуючи проти задоволення позову ОСОБА_1, у квітні 2015 року ОСОБА_3 подав зустрічну позовну заяву, в якій, посилаючись на ті самі фактичні обставини, просив у порядку поділу майна подружжя визнати за ним право власності на 1/2 частини спільного сумісного майна.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 квітня 2015 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя обʼєднано в одне провадження з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімʼєю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сімʼєю ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з лютого 2005 року до 25 жовтня 2008 року без реєстрації шлюбу.
Визнано нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю подружжя.
Визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_3 право власності за кожним на 1/2 частини нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини нежитлового приміщення ХІ першого поверху літ. А-5 по АДРЕСА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини спільного сумісного майна подружжя, а саме: автомобіля Volkswagen Touran, номерний знак НОМЕР_1, автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_4, автомобіля Volkswagen LT-28, номерний знак НОМЕР_2, мотоцикла Yamaha XV1700, номерний знак НОМЕР_3, причепа, номерний знак НОМЕР_5.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини нежитлового приміщення ХІ першого поверху літ. А-5 по АДРЕСА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини спільного сумісного майна подружжя, а саме: автомобіля Volkswagen Touran, номерний знак НОМЕР_1, автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_4, автомобіля Volkswagen LT-28, номерний знак НОМЕР_2, мотоцикла Yamaha XV1700, номерний знак НОМЕР_3, причепа, номерний знак НОМЕР_5.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави недоплачений судовий збір у розмірі 3 201,40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави недоплачений судовий збір у розмірі 3 200,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, повʼязані з проведенням судових експертиз, у розмірі 9 175,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі належних і допустимих доказів було встановлено, що з лютого 2005 року до 25 жовтня 2008 рокуОСОБА_3 і ОСОБА_1 проживали однією сімʼєю без реєстрації шлюбу, вели спільний побут, мали взаємні права і обовʼязки, у цей період в іншому зареєстрованому шлюбі не перебували, тому є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про встановлення факту проживання сторін у цей період однією сімʼєю без реєстрації шлюбу. Встановивши, що подружжям за спільні кошти було набуто: нежитлове приміщення по АДРЕСА_3, нежитлове приміщення ХІ першого поверху літ. А-5 по АДРЕСА_2, житловий будинок по АДРЕСА_1, автомобіль Volkswagen Touran, номерний знак НОМЕР_1, автомобіль Ford Transit, номерний знак НОМЕР_4, автомобіль Volkswagen LT-28, номерний знак НОМЕР_2, мотоцикл Yamaha XV1700, номерний знак НОМЕР_3, причеп, номерний знак НОМЕР_5, суд вважав, що це майно відповідно до статей 60, 74 СК України є їх спільною сумісною власністю, а згідно зі статтею 70 СК України їх частки у цьому майні є рівними.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 Залишено без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2016 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що проживання ОСОБА_3 і ОСОБА_1 з лютого 2005 року до 25 жовтня 2008 рокуоднією сімʼєю без реєстрації шлюбу підтверджено позивачем належними і допустимими доказами. Отже, майно придбане сторонами у цей період та за час перебування у зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 2008 року до 16 березня 2015 року є їх спільною сумісною власністю, а згідно зі статтею 70 СК України їх частки у цьому майні є рівними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімʼєю без реєстрації шлюбу і поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що положення статті 74 СК України поширюються на правовідносини між чоловіком і жінкою, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, тому для визнання майна спільною сумісною власністю необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сімʼї. Однак, таких доказів позивачем у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року суду не надано, тому відсутні правові підстави для встановлення факту проживання однією сімʼєю без реєстрації шлюбу у період з лютого 2005 року до 25 жовтня 2008 року. Крім того, судами не вірно встановлено обсяг спільного сумісного майна подружжя.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У лютому 2005 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 почали проживати спільно, однією сімʼєю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу. Вказана обставина підтверджена належними і допустимими доказами. Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 24 квітня 2007 року.
25 жовтня 2008 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції зроблено актовий запис № 386.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2015 року шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 розірвано.
Відповідно до договору дарування від 02 грудня 1998 року ОСОБА_8 набув у власність житловий будинок загальною площею 69,5 кв. м по АДРЕСА_3.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25 вересня 2008 року серії НОМЕР_6, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28 серпня 2008 року № 370/19, зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на будівлю автомийки з експрес-кафе літ. О, загальною площею 283,30 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на час розгляду справи, за адресою: АДРЕСА_3 знаходиться будівля автомийки з експрес-кафе літ. О-2 загальною площею 538,20 кв. м, підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності від 19 грудня 2012 року серії НОМЕР_7, видане виконавчим комітетом Запорізької міської ради, власником є ОСОБА_3
ОСОБА_3 є власником: причепу, номерний знак НОМЕР_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 06 квітня 1996 року серії НОМЕР_8; автомобіля Volkswagen LT-28, номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 25 вересня 2008 року серії НОМЕР_9; автомобіля Volkswagen Touran, номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 06 травня 2011 року серії НОМЕР_10; мотоцикла Yamaha XV1700, номерний знак НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 25 квітня 2013 року серії НОМЕР_11; автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 23 травня 2013 року серії НОМЕР_12.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 12 вересня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області, ОСОБА_6 передала, а ОСОБА_3 прийняв у власність нежитлове приміщення, ХІ першого поверху літ. А-5 загальною площею 148,1 кв. м по АДРЕСА_2.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 грудні 2014 року житловий будинок по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 квітня 2014 року № 20098746 належить на праві приватної власності ОСОБА_1
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.