ПОСТАНОВА
Іменем України
29 березня 2019 року
м.Київ
справа №148/2399/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22204/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Данилевич Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 січня 2017 року (суддя: Штифурко Л.А.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року (судді: Боровицький О.А., Матохнюк Д.Б., Сапальова Т.В.) у справі №148/2399/16-а за позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти Департаменту патрульної поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Андронатія Юрія Володимировича про визнання дій незаконними, скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Інспектора роти Департаменту патрульної поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Андронатія Ю.В., в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо складення постанови від 16.11.2016 серії БР №342051 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), скасувати означену постанову та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у звʼязку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати такі судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами неповно зʼясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваних рішеннях, не відповідають обставинам справи.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Так, в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що 16 листопада 2016 року близько 10 год. 30 хв. автомобіль "Ford Sierra", д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, поза межами населеного пункту, на автошляху Немирів-Вінниця, рухався без увімкненого світла фар та денних ходових вогнів, чим порушив п.9.8 ПДР України.
Постановою Інспектора роти Департаменту патрульної поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Андронатія Ю.В. від 16.11.2016 серії БР №342051за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Вважаючи вищеозначену постанову протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що інспектор патрульної поліції діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а постанова щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, винесена правомірно та у встановленому законом порядку.
За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги, з огляду на наступне.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обʼєктивне зʼясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обовʼязок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення зʼясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.