ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №805/2980/15-а
адміністративне провадження №К/9901/13577/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Марʼїнської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року (суддя Волгіна Н.П.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року (головуючий суддя - Чебанов О.О., судді - Сіваченко І.В., Шишов О.О.)
у справі № 805/2980/15-а
за позовом Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1"
до Марʼїнської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2015 року Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (далі - позивач, підприємство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Марʼїнської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, Марʼїнська ОДПІ) про скасування рішення від 07 квітня 2015 року №0004260 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1 164 811,99 грн. та нарахування пені у розмірі 223 353,80 грн. за період з 30 грудня 2014 року до 04 лютого 2015 року за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року, адміністративний позов задоволено: скасовано рішення Марʼїнської ОДПІ від 07 квітня 2015 року № 0004260 про застосування до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування штрафу у розмірі 1 164 811,99 грн. (10 %) та нарахування пені в розмірі 223 353,80 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за період з 30 грудня 2014 року до 04 лютого 2015 року на загальну суму 1 388 165,79 грн.
Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просив скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
06 жовтня 2016 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
28 жовтня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу, в яких він просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
01 лютого 2018 року касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України).
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 34032208 10 квітня 2006 року, місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4.
Відповідно до звітів позивача про нарахування єдиного соціального внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування (далі - звіт) за листопад 2014 року та додатку до нього, нарахована сума єдиного внеску складає 10 849 419,74 грн., за грудень 2014 року - 11 491 744,75 грн., за січень 2015 року - 10 424 164,18 грн.
Згідно з довідкою про перерахування єдиного соціального внеску на загальнообовʼязкове соціальне страхування (далі - єдиний внесок, ЄСВ) за період з 30 грудня 2014 року по 04 лютого 2015 року підприємство перерахувало 30 грудня 2014 року за період "листопад 2014 року" 5 276 029,00 грн. Крім цього, підприємство здійснені перерахування з 08 січня 2015 року по 23 січня 2015 року за період "листопад 2014 року" та 03 і 04 лютого 2015 року за період "грудень 2014 року" у сумі 9 684 617,05 грн. Тобто, всього за вказаний період перераховано 14 960 646,05 грн.
07 квітня 2015 року відповідач прийняв рішення № 0004260 про застосування до позивача за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування штрафу у розмірі 1 164 811,99 грн. (10 %) та нарахування пені в розмірі 223 353,80 грн. (0,1 % від суми недоїмки) за період з 30 грудня 2014 року до 4 лютого 2015 року на загальну суму 1 388 165,79 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області зі скаргою від 23 квітня 2015 року № 832, за результатами розгляду якої принято рішення від 19 травня 2015 року № 3860/10/05-99-10-03-12-1 про залишення її без розгляду.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI на платника єдиного внеску покладений обовʼязок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску зобовʼязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до вимог статті 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобовʼязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів та підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобовʼязані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).
Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки субʼєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт "б" розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:
" 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовʼязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.