ПОСТАНОВА
Іменем України
01 квітня 2019 року
Київ
справа №820/4423/16
адміністративне провадження №К/9901/31799/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Центральної обʼєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
на постанову Харківського оружного адміністративного суду від 22.05.2017 року (Суддя: Мельников Р.В.),
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 року (Судді: Зеленський В.В., Чалий І.С., Пʼянова Я.В.),
у справі № 820/4423/16
за позовом ОСОБА_2
до Центральної обʼєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області,
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2015 року № 0043441701, -
ВСТАНОВИВ:
17.08.2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної обʼєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Центральна ОДПІ), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2015 року № 0043441701 на загальну суму 74 824, 70 грн. (59 859, 76 +14 964, 94).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (арк. справи 59-61).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 року адміністративний позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просив суд скасувати судові рішення, посилаючись на те, що проценти за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, як і анульована сума тіла кредиту є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, і позивач в даному випадку мав включити до податкової декларації за 4 квартал 2013 року (з кодом доходу 126) анульовану (списану) суму в розмірі 353 465,65 грн.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 28.10.2013 року ТОВ "Кредитні ініціативи" уклало з ПАТ "Альфа-Банк" договір факторингу, відповідно до якого ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло право вимоги до ОСОБА_2 за договором про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008р.
Станом на 28.10.2013 р. заборгованість ОСОБА_2 за договором про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008 р. становила 96301,90 дол. США, що було еквівалентом за курсом НБУ на 28.10.2013р. - 769741,09 грн.
Крім того, 28.10.2013р. між ОСОБА_2 та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено додаткову угоду до договору про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008р. (рамкова угода № SMERS01207 від 02.07.2008), згідно п. 5 якої сторони дійшли згоди, що відповідно до ст. 605 ЦК України ОСОБА_2 було звільнено від подальшого виконання зобовʼязань за договором у сумі 44221,90 дол. США, що на момент укладення угоди було еквівалентно - 353465,65 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" 28.10.2013 р. позивачу надано повідомлення про отримання останнім доходу у вигляді прощення боргу у розмірі 44221,90 дол. США та необхідність повідомлення про отримання такого доходу органів державної податкової служби України.
ОСОБА_2 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи платника податків від 10.02.2014 р., в якій не відображено отримання доходу у вигляді прощеного боргу.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобовʼязання із податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу в акті перевірки про порушення позивачем підпункту "д" 164.2.17 пункту 164.2 ст. 164, пп. 168.1.3 п. 168 ст. 168 ПК України, занижено податкові зобовʼязання з податку на доходи з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за 2013 рік у розмірі 59 859,76 грн, у звʼязку із нарахуванням ПАТ "Альфа-Банк" доходу, який повинен бути відображений в декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік та задекларований як додаткове благо у вигляді прощення боргу від ПАТ "Укрсоцбанк" в розмірі 353 465,65 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2015 року №0043441701, яким позивачу збільшено суму грошового зобовʼязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 74 824,70 грн., у тому числі за основним платежем - 59 859,76 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14 964,94 грн.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) обʼєктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не повʼязаний з виконанням обовʼязків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) до оподатковуваного доходу включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не повʼязаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовʼязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовʼязується повернути кредит та сплатити проценти.