ПОСТАНОВА
Іменем України
29 березня 2019 року
м. Київ
справа №751/740/17
адміністративне провадження №К/9901/23294/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бевзенка В.М., Білоуса О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.04.2017 (суддя Мороз К.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 (колегія суддів у складі: Мельничука В.П., Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.) у справі № 751/740/17 за позовом Чернігівського обʼєднаного управління Пенсійного фонду України до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про зобовʼязання вчинити певні дії та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року Чернігівське обʼєднане управління Пенсійного фонду України (далі - позивач, Чернігівське ОУПФУ) звернулося до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - відповідач, ГТУЮ у Чернігівській області) про зобовʼязання закінчити виконавче провадження № 53247747 від 18.01.2017 та скасування пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження № 53247747 від 18.01.2017 щодо стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 12 800,00 грн.
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.04.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.01.2017 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 751/8675/16-а, виданим 11.01.2017 Новозаводським районним судом міста Чернігова про зобовʼязання Чернігівського ОУПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_6 у звʼязку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" у розмірі 90% суми заробітної плати, починаючи з 01.08.2016 на підставі довідки Головного управління статистики у Чернігівській області від 04.08.2016 № 170, з урахуванням раніше виплачених сум. Пунктом 3 вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн.
Листом від 27.01.2017 № 2887/06 Чернігівське ОУПФУ повідомило Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернігівській області про виконання судового рішення.
Згідно розпорядження Чернігівського ОУПФУ від 16.01.2017 ОСОБА_6 здійснено перерахунок пенсії у звʼязку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" в розмірі 90% суми заробітної плати, починаючи з 01.08.2016 на підставі довідки Головного управління статистики у Чернігівській області від 04.08.2016 № 170.
Довідкою Чернігівського ОУПФУ від 09.03.2017 № 352 та протоколом від 19.01.2017 визначено, що різниця в сумі 10 746,66 грн. виплачена ОСОБА_6 04.02.2017.
Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору протиправною позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що постанова державного виконавця в частині стягнення з боржника виконавчого збору винесена правомірно, в межах повноважень та на підставі чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає. Також, судами зазначено, що позивачем не надано доказів про повне виконання постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова у справі № 751/8675/16-а, в тому числі і в частині зобовʼязання здійснити виплату пенсії ОСОБА_6
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що рішення суду було виконано у добровільному порядку до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому стягувати виконавчий збір немає законних підстав.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною пʼятою цієї ж статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обовʼязок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.