ПОСТАНОВА
Іменем України
29 березня 2019 року
Київ
справа №803/5/18
адміністративне провадження №К/9901/59698/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Волинській області
на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Валюх В.М.) від 14.03.2018
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 (колегія суддів: головуючий суддя - Рибачук А. І., судді - Багрій В.М., Богаченко С. І.)
у справі №803/5/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Агро"
до Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Агро" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ДФС) від 06.09.2017, якими позивачу визначено суму грошового зобовʼязання з податку на додану вартість та зменшено розмір відʼємного значення суми податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначає про помилковість висновків ДФС, що договори, укладені між Товариством та його контрагентами реально не виконувались.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДФС від 06 вересня 2017 року № 0008481404, № 0008501404.
Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.
Товариство у своєму відзиві на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при декларуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, в частині здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ "Геліон Агро Трейд" та за листопад, грудень 2016 року в частині здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ "Легал Комьюнікейшн" контролюючим органом складено акт від 19.08.2017.
В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством завищено р. 21 у податковій декларації з ПДВ за грудень 2016 року на загальну суму 175 464 грн. та занижено ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за грудень 2016 року на загальну суму 1 715 551 грн.
На цій підставі 06.09.2017 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
-№ 0008481404, яким позивачу збільшено суму грошового зобовʼязання з ПДВ на 1 715 551 грн. за основним платежем та 428 887, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
-№ 0008501404, яким Товариству зменшено суму відʼємного значення з ПДВ на 175 464 грн.
Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДФС обґрунтовує тим, що угоди, укладені між Товариством та ТОВ "Геліон Агро Трейд" і ТОВ "Легал Комьюнікейшн" реально не виконувалась та не давали підстав враховувати їх наслідки при визначенні позивачем своїх податкових зобовʼязань з податку на додану вартість.
Задовольнивши адміністративний позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що документи бухгалтерського обліку позивача за своєю формою та змістом відповідають вимогам закону та підтверджують реальність виконання укладених між Товариством та його контрагентами договорів купівлі-продажу.
Спірні правовідносини регламентувались положеннями Податкового Кодексу України та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.
Питання, повʼязані з підтвердженням даних, визначених у податковій звітності, обчисленням податку на додану вартість, обчислення обʼєкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобовʼязань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 44, 185, 198, 201 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.