ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №415/6035/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22070/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Лисичанського міського суду Луганської області в складі судді Чернобривко Л.Б. від 14.12.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Компанієць І.Д., Блохіна А.А., Ястребової Л.В. від 07.02.2017 у справі №415/6035/16-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобовʼязання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років,
УСТАНОВИВ:
В листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років на користь ОСОБА_2 з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції. Зобовʼязати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії за вислугу років у відповідності до вимог ст.43, 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції з 30.09.2015 року.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 14 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, в задоволені позову відмовлено у повному обсязі.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що грошова винагорода за участь в АТО входить до складу додаткових видів грошового забезпечення, з неї утримано єдиний внесок, а відтак згідно постанови Верховного Суду України від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 30.09.2015 року.
В період з 30.11.2014 по 29.09.2015 позивач приймав безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. При призначенні йому пенсії за вислугу років відповідачем не було враховані складові заробітної плати, а саме одноразова грошова винагорода за участь в АТО в сумі 31198,08 грн, з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування.
30.06.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, яку йому виплачували на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій".
Із наданої довідки Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України у Луганській області № ВДЗ/5941/А від 22.06.2015, Головного управління Національної поліції в Луганській області №А-2850 від 06.05.2016 року про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України вбачається, що ОСОБА_2 дійсно у період з 30.11.2014 року по 29.09.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. Підстава: накази першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 07.06.2015 року №158, від 14.10.2015 року №287.
З довідки Лисичанського МВ ГУ МВСУ у Луганській області від 04.07.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 з лютого 2015 року по серпень 2015 року нарахована винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 27496 грн. Із зазначених сум сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування та інші відрахування.
13.07.2016 ГУПФУ в Луганській області відмовило у перерахунку пенсії.
Позивач вважає дії відпоідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії з врахуванням винагороди за участь в антитерористичній операції противоправними.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що винагорода за участь в АТО не має систематичного, а носить тимчасовий характер, залежить від певних обставин, тому вона не включається до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби. Відтак відповідачем правомірно відмовлено в її перерахунку.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.