ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №750/4395/17
адміністративне провадження №К/9901/37317/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова в складі судді Логвіної Т.В. від 05.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Федотова І.В., Горяйнова А.М., Чаку Є.В. від 08.08.2017 у справі №750/4395/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
В травні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобовʼязати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області) здійснити перерахунок його пенсії з 05.01.2017 з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманих протягом останніх 24 місяців перед звільненням з військової служби.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошової допомоги при звільненні не входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, у звʼязку з тим, що вони мають тимчасовий, несистемний характер, оскільки на їх розмір впливає особиста поведінка військовослужбовця, який їх отримує, виплата таких винагород дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника), їх розміри не є фіксованими, виплата здійснюється у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України на відповідний рік, тому вони не можуть бути враховані при призначенні пенсії військовослужбовцям.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" йому була призначена пенсія за вислугу років, розмір якої складає 71% грошового забезпечення.
05 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою в порядку Закону України "Про звернення громадян", в якій просив повторно повідомити його про суми грошового забезпечення, з яких був обчислений розмір призначеної йому пенсії та як саме був обчислений розмір його пенсії. Також зазначив, що якщо грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні та індексація грошового забезпечення, які були ним отримані за 24 останні календарні місяці служби, не були враховані при призначенні пенсії, то провести перерахунок призначеної йому пенсії, включивши зазначені виплати до грошового забезпечення для обрахунку пенсії.
Відповідач листом від 17.01.2017 №119/03/Ч-12 відмовив позивачу у перерахунку пенсії з тих підстав, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових потреб, одноразова допомога при звільнення не є складовими грошового забезпечення, а тому не враховуються при призначенні пенсії військовослужбовцям.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
При цьому суди керувалися висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) щодо застосування у подібних цій справі правовідносинах положень ст. 9 та ч. 3 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII), який полягає у тому, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Частиною 1 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;