ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №826/25668/15
адміністративне провадження №К/9901/7910/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у складі судді Іщука І.О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 у складі колегії суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е. у справі №826/25668/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи: Приватне підприємство "Полтавський ливарно- механічний завод", ОСОБА_4, про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними рішення та дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (надалі по тексту - Уповноважена особа) щодо визнання нікчемними транзакцій (операцій) по рахунку позивача № НОМЕР_1 та визнання нікчемним договору № 10008010051199 "банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая on-line" у гривнях" від 21.01.2015, а також щодо перерахування коштів, які обліковувалися на вкладному (депозитному) рахунку позивача № НОМЕР_1, відкритого в ПАТ "Дельта Банк" у сумі 130 000,00 грн.;
- зобовʼязати Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 130 000, 00 грн. на підставі договору № 10008010051199 "банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая on-line" у гривнях" від 21.01.2015, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем;
- зобовʼязати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів в розмірі 130 000, 00 грн. на підставі договору № 10008010051199 "банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая on-line" у гривнях" від 21.01.2015, укладеного між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та позивачем, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобовʼязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити інформацію про позивача, договір № 10008010051199 "банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая on-line" у гривнях" від 21.01.2015, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем, до Загального реєстру вкладників AT "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 130 000, 00 грн.;
- зобовʼязати Уповноважену особу подати звіт про виконання судового рішення по даній справі впродовж пʼяти робочих днів з дня набрання ним законної сили.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на незаконність рішень щодо визнання транзакцій по поточному рахунку позивача № НОМЕР_1 в ПАТ "Дельта Банк" по перерахуванню сум коштів від ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" на користь позивача, та договору банківського вкладу (депозиту) № 10008010051199 від 21.01.2015 нікчемними, а також про протиправність дій щодо списання коштів в сумі 130 000 грн. із вказаного депозитного рахунку в банку поза дорученням клієнта (позивача).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування касаційної скарги вказує на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо правомірності дій Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними транзакцій (операцій) по рахунку позивача в ПАТ "Дельта Банк". Також позивач наголошує на тому, що судами порушено норму матеріального права - п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки остання не підлягає застосуванню до правочинів, в яких банк не є стороною.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 17.01.2015 та 19.01.2015 на поточний рахунок позивача № 26251907757701, відкритий в ПАТ "Дельта Банк", з рахунку № 26006002004202 юридичної особи - ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" у цьому ж Банку були перераховані суми коштів у розмірах 95 000 грн. і 50 000 грн. (з призначенням платежів "Перерахування згідно вимоги від 17.01.2014 щодо договору про відступлення права вимоги № 4 від 17.01.2015, без ПДВ").
Згідно пояснень позивача, підставою для перерахування коштів ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" на поточний рахунок позивача стали наступні обставини. 17.01.2015 між позивачем і ОСОБА_4 був укладений договір про відступлення права вимоги № 4, за умовами якого первісний кредитор ОСОБА_4) зобовʼязується передати, а новий кредитор (позивач) прийняти право вимоги належного виконання зобовʼязань ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" за договором поруки № НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014, що, в свою чергу, укладений між первісним кредитором і підприємством, в частині обовʼязку повернути суму коштів у розмірі 145 000 грн. Ціна відступлення права вимоги за вказаним договором від 17.01.2015 визначена сторонами у розмірі 1 000 грн. На виконання договору про відступлення права вимоги від 17.01.2015 № 4 ОСОБА_4 передав позивачу за актом приймання-передачі копії договору поруки № НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014 та інших документів, які засвідчуються права вимоги, що відступаються, та повідомив боржника (ПП "Полтавський ливарно-механічний завод") про частковий перехід права вимоги до нового кредитора у розмірі 145 000 грн. за укладеним договором про відступлення права вимоги, а позивач сплатив ОСОБА_4 вартість права вимоги, що відступається.
Між тим, набуття ОСОБА_4 права вимоги як первісним кредитором до підприємства зумовлено укладенням між ПАТ "Дельта Банк" і ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" договору кредитної лінії № НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014, та договору застави майнових прав № НКЛ-204202/1/S1 від 20.06.2014 - між ПАТ "Дельта Банк" і ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання цього договору кредитної лінії.
На підтвердження наведених обставин позивач додав до матеріалів позову наступні документи: копії платіжних доручень ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" № 1988 від 17.01.2015 та № 1994 від 19.01.2015 на загальну суму 145 000 грн., копію виписки ПАТ "Дельта Банк" по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 25.01.2013 по 21.10.2015, копії договору про відступлення права вимоги від 17.01.2015 № 4 та акта прийому-передачі від 29.01.215 щодо передачі документів, копію повідомлення ОСОБА_4 передачу права вимови належного виконання зобовʼязання в частині суми 145 000 грн. новому кредитору, копію вимоги позивача про виплату боргу в сумі 145 000 грн., адресованої ПП "Полтавський ливарно-механічний завод", копію договору кредитної лінії № НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014, копію договору застави майнових прав № НКЛ-204202/1/S1 від 20.06.2014, копію договору про відступлення права вимоги від 20.06.2014.
21.01.2015 між позивачем (Вкладником) і ПАТ "Дельта Банк" (Банком), в особі уповноваженої особи Глебової Ю.Г., був укладений договір банківського вкладу (депозиту) за № 10008010051199 "Найкращий від Миколая on-line" у гривнях. За умовами цього Договору Банк залучає вклад в сумі 130 000 грн. на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6 цього Договору, та по 21.04.2015 року включно, для чого Вкладнику відкрито вкладний (депозитний) рахунок № 26300112898877. Додаткові внески коштів до суми Вкладу не допускаються.
Згідно п. 1.8 ст. 1 цього Договору зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами цього Договору. У разі, якщо в день укладання сторонами цього Договору, Вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.
Цього ж дня позивачем на виконання умов зазначеного договору банківського вкладу (депозиту) від 21.01.2015 були перераховані кошти в сумі 130 000 грн. з поточного рахунку у Банку, що засвідчується даними виписки ПАТ "Дельта Банк" по угоді № 10008010051199 від 21.01.2015 (особовий рахунок 26300112898877).
При цьому, постановою правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 було прийнято рішення про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії проблемних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності. Зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантоване сума відшкодування за вкладом фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків, здійснення кредитних операцій, а також надавання поруки та інші зобовʼязання, здійснення вивільнення отриманого Банком забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальниками заборгованості, а в разі потреби приймати додаткове забезпечення.
В подальшому на підставі постанови правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення за № 51 про запровадження з 03.03.2015 по 02.06.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" продовження до 02.10.2015 включно.
Постановою правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк".
На виконання даної постанови Національного банку України від 02.10.2015 № 664 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації цього Банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування з делегуванням їй всіх повноважень ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначених ст.ст. 37, 38, 51, ч. 1 та 2 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
29.09.2015 позивач отримав лист представника Банку від 29.09.2015 № 9294/179 "Повідомлення про нікчемність правочину", яким до відома позивача доведено відомості про визнання нікчемними транзакцій (операцій) по перерахуванню коштів, а саме: від 17.01.2015 в сумі 95 000 грн. та від 19.01.2015 в сумі 50 000 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_1 від юридичної особи-клієнта Банку - ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" (код ЄДРПОУ 31495420), що були здійснені з призначенням платежу "Перерахування згідно вимоги від 17.01.2014 щодо договору про відступлення права вимоги № 4 від 17.01.2015, без ПДВ", а також договору банківського вкладу 10008010051199 від 21.01.2015, на який були залучені кошти, отримані внаслідок зазначених нікчемних транзакцій, згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За даними виписки ПАТ "Дельта Банк" по угоді № 10008010051199 від 21.01.2015 (особовий рахунок № 26300112898877), наданої на запит позивача, кошти в сумі 130 000 грн. були списані з вкладеного рахунку позивача та перераховані на рахунок ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" внаслідок застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу згідно наказу № 822 від 16.09.2015 за операцією від 17.01.2015.
Вважаючи такі рішення та дії по списанню коштів з вкладного рахунку без відома вкладника протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
Так, судами встановлено, що Уповноваженою особою на виконання обовʼязків, передбачених ч. 8 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", прийнято рішення у формі наказу від 11.03.2015 № 67 про проведення перевірки правочинів (інших договорів), вчинених (укладених) АТ "Дельта Банк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, що є нікчемними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону, для чого були призначені відповідні комісії, в тому числі з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" згідно наказу від 29.05.2015 № 408.
За результатами роботи Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", що оформлені протоколом засідання Комісії від 17.09.2015, затверджені результати перевірки та вирішено не знімати тимчасове обмеження на виплату коштів з рахунків фізичних осіб, які отримали кошти на власні рахунки від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, після 15.01.2015 (тобто, з дня доведення керівництвом Банку до відома своїх працівників інформації про обмеження на здійснення окремих операцій, визначених постановою Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ). Даною перевіркою виявлено правочини (договори, операції) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб". Зокрема, в тексті вказаного протоколу від 17.09.2015 (витяг з якого наявний у матеріалах справи) зазначені висновки Комісії про те, що операції по перерахуванню юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, які є одночасно кредиторами Банку, коштів на поточні (карткові) рахунки фізичних осіб, а також операції по подальшому перерахуванню коштів з рахунків отримувачів на власні депозитні рахунки, або на рахунки третіх осіб, надають кредиторам - юридичним особам та фізичним особам-підприємцям переваги перед іншими кредиторами, а отже - такі операції (транзакції) по перерахуванню коштів є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI. Крім того, Комісія дійшла до висновку, що договори банківського вкладу, укладені між Банком та фізичними особами за рахунок коштів, отриманих від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, або від проміжних отримувачів, надають кредиторам - юридичним особам та фізичним особам-підприємцям перед іншими кредиторами, а отже, з урахуванням норми ст. 216 Цивільного кодексу України, - такі договори банківського вкладу (депозиту) також є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону.
Відповідно до протоколу від 17.09.2015 Комісією віднесено до нікчемних з наведених підстав операції по перерахуванню 17.01.2015 з поточного рахунку ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" № 26006002004202 на поточний рахунок позивача сум коштів у розмірах 95 000 грн. і 50 000 грн. з призначенням платежів "згідно вимоги від 17.01.2015, щодо договору відступлення права вимоги № 4 від 17.01.2015", та договір № 10008010051199 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 21.01.2015.
З урахуванням описаних вище висновків Комісії Уповноважена особа своїм наказом від 18.09.2015 № 822 "Щодо заходів, повʼязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями" застосував до договору банківського вкладу (депозиту) № 10008010051199 від 21.01.2015 шляхом проведення операції з повернення коштів в сумі 130 000 грн. з депозитного рахунку позивача на поточний рахунок ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" та обмежив виплату коштів за час ліквідації на депозитному рахунку позивача.
Перевіряючи наявність підстав, з яких договір банківського вкладу (депозиту) позивача визнано нікчемним, суди попередніх інстанцій вказали наступне.
За результатами проведення відповідною Комісією перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, вчинених (укладених) Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, що оформлено протоколом засідання комісії № 45 від 11.08.2015, встановлено нікчемність договору кредитної лінії № НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014 з ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" - з підстав, визначених п. 1, 2 і 6 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, договору застави майнових прав № НКЛ-2004202/S-1 від 20.06.2014 з ОСОБА_4 - з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI та договору про відступлення права вимоги від 02.10.2014 з ТОВ "ФК "Надбання" - з підстав, визначених п. 1 і 2 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
Зокрема, в ході перевірки встановлено, що 04.11.2010 між Банком та ПП "Полтавський ливарно-механічний завод", в особі генерального директора Цицака Б.П., (надалі - позичальник) був укладений договір кредитної лінії № НКЛ-2004202 (надалі - кредитний договір 1), відповідно до умов якого позичальнику відкрито кредитну лінію з лімітом 14 220 117,00 грн. Кредит надавався строком до 24.02.2017 включно, з платою за користування кредитом із розрахунку 17% річних.
Заборгованість позичальника за таким кредитним договором забезпечувалась договором поруки № П-2004202 від 19.05.2011, укладеним з Цицаком Б.П., та договором поруки № П-2004202-1 від 29.02.2012, укладеним з ОСОБА_4
В подальшому Банк уклав з ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" договір кредитної лінії № НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014 (надалі - кредитний договір 2), за умовами якого позичальнику був виданий кредит в сумі 11 283 063,22 грн. строком до 20.09.2014 з платою за користування кредитом із розрахунку 18,5% річних. Вказаний кредит надавався для рефінансування кредитної заборгованості позичальника перед Банком за кредитним договором № 1.
Заборгованість підприємства за кредитним договором № 2 забезпечувалася договором застави майнових прав № НКЛ-2004202/1/S-1 від 20.06.2014, укладеним між Банком і ОСОБА_4 із заставною вартістю 4 700 000 грн. При цьому ОСОБА_4 був поручителем за кредитним договором 1, є родичем керівнику ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" Цицака Б.П. та є кредитором Банку за депозитним договором № 002-20571-130614 від 13.06.2014.
Таким чином, в день укладення кредитного договору 2, 20.06.2014, за рахунок виданих Банком позичальнику кредитних коштів, з поточного рахунку позичальника № 26006002004202 в AT "Дельта Банк", була повністю погашена заборгованість позичальника за кредитним договором 1 в сумі 11 283 063,22 грн., що підтверджується виписками з особових рахунків Позичальника. Внаслідок цього погашення правовідносини сторін за кредитним договором 1 та договорами забезпечення припинились.
02.10.2015 із рахунку заставодавця ОСОБА_4 в AT "Дельта Банк" № 26204994291583 була погашена заборгованість позичальника за кредитним договором 2 в розмірі 4 572 052,05 грн.
Сума заборгованості позичальника по кредитному договору 2 у розмірі 7 075 473,83 грн. була відступлена ТОВ "ФК "Надбання" за ціною відступлення права вимоги у розмірі 15 001 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.10.2014.
З урахуванням періодів вчинення правочинів (укладання договорів), мети правочинів, описані вище правочини (а саме: договір кредитної лінії № НКЛ-2004202/1 від 20.06.2014, договір застави майнових прав № НКЛ-2004202/S-1 від 20.06.2014 та договір про відступлення права вимоги від 02.10.2014) розцінені Комісією як єдина операція, спрямована виключно на вилучення у Банку ліквідних активів. В тому числі договір застави майнових прав № НКЛ-2004202/S-1 від 20.06.2014, на думку Комісії, був спрямований, насамперед, на часткове штучне погашення кредиту підприємства без залучення зовнішніх надходжень та формування у заставодавця (ОСОБА_4.), який виконав свої зобовʼязання, права регресу до позичальника, яке він має можливість реалізувати поза межами банку.
Як наслідок, за висновками Комісії, Банк, уклавши договір застави майнових прав та прийнявши погашення заборгованості за кредитним договором 2 із рахунку заставодавця ОСОБА_4) у Банку, надав одному із кредиторів Банку переваги (у вигляді надання можливості отримати еквівалентне задоволення його вимог від позичальника), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами Банку, що зазначено у п.7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.