ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №825/442/16
адміністративне провадження №К/9901/14869/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016 у складі колегії суддів Лічевецького І.О., Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е. у справі №825/442/16 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. (надалі по тексту - Уповноважена особа) щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобовʼязати Уповноважену особу надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати позивачу відшкодування у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб АТ "Дельта Банк" з ринку, але не більш суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладом, встановленого на дату прийняття такого рішення за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) № 011-24500-200115 від 20 січня 2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" і позивачем.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи від 16.09.2015 № 813 щодо заходів, повʼязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями позивача.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобовʼязано Уповноважену особу надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати позивачу відшкодування у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб АТ "Дельта Банк" з ринку, але не більш суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладом, встановленого на дату прийняття такого рішення за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) № 011-24500-200115 від 20 січня 2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" і позивачем.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року та залишити в силі постанову Чернігівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року.
В обґрунтування касаційної скарги вказує, що відсутні підстави вважати правочин, укладений позивачем та ПАТ "Дельта Банк" нікчемним, оскільки договір вкладу № 011-24500-250115 від 20.01.2015 був укладений до винесення правлінням НБУ постанови № 150 від 02.03.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", тобто, позивач не був обізнаний на момент укладення договору про неплатоспроможність банку. Наголошує, що Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що, вкладом повинні бути кошти, внесенні безпосередньо вкладником.
В запереченні на касаційну скаргу Уповноважена особа та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просять касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016 - без змін.
Крім того, Уповноваженою особою подано клопотання про закриття провадження по справі з тих підстав, що постановою Верховного Суду України від 15.06.2016 вказано, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкротства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір банківського вкладу "Найкращий від Миколая" від 20.01.2015 № 011-24500-200115 за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 200 000 грн. за ставкою 13% річних строком до 19 липня 2015 року.
Відповідно до платіжного доручення № 44644374 від 20.01.2015 на депозитний рахунок позивача внесено 200 000 грн.
02 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову за № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних".
На підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02 березня 2015 р. яким запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" - Кадирова В.В.
08.04.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 в ПАТ "Дельта Банк" тимчасову адміністрацію запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 № 147 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 включно.
02 вересня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 за № 181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05.10.2015 по 04.10.2017.
Із матеріалів справи вбачається, що наказом Уповноваженої особи № 813 від 16.09.2015 визнано нікчемними ряд правочинів, у тому числі і договір банківського вкладу "Найкращий від Миколая" від 20 січня 2015 року № 011-24500-200115.
Листом від 04.12.2015 за № 05/3192074 Уповноваженою особою повідомлено позивача про те, що договір банківського вкладу від 20.01.2015 № 011-24500-200115 є нікчемним відповідно до вимог п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача у судовому засіданні не наведено, а судом не встановлено жодних підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2015 № 011-24500-200115, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" і позивачем.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, апеляційний суд виходив з того, що згідно реєстру операцій, які могли б спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування коштів Фондом від 22.03.2016, ОСОБА_2 були перераховані кошти від ОСОБА_5 При цьому, відповідно до вказаного реєстру, за 16.01.2015, 20.01.2015 та 26.02.2015 також ОСОБА_5 перерахувала кошти ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що фактично грошові кошти ОСОБА_2 не вносились до банку, а угода була укладена виключно з метою отримання відшкодування від Фонду шляхом збільшення витрат, повʼязаних з виведенням банку з ринку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобовʼязань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобовʼязань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий курʼєр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її імʼя, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не повʼязують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.