ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №808/1547/16
адміністративне провадження №К/9901/14599/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "ЮРБІЗНЕСБЕЗПЕКА" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду в складі судді Матяш О.В. від 16.06.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Шальєвої В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А. від 01.08.2016 у справі №808/1547/16 за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "ЮРБІЗНЕСБЕЗПЕКА" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,
УСТАНОВИВ:
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Юрбізнесбезпека" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" і постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 року за № 70 не виконав нормативи по створенню 1 робочого місця для працевлаштування інвалідів. Згідно зі звітом відповідача середньооблікова численність штатних працівників відповідача становить 15 осіб, тобто на підприємстві повинно бути працевлаштовано 1 інваліда. Фактично на підприємстві не працевлаштовано інвалідів. Таким чином, відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році, у розмірі 21393,33 грн. та пені в розмірі 359,42 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не враховано, що ст. 11 Закону України "Про охоронну діяльність" встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється субʼєктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством, виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних у виконанні заходів охорони, а не з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу. Кількість штатних працівників відповідача, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони, становить 2 особи (директор та бухгалтер), тобто є меншою, ніж встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", у звʼязку з чим відповідач вказує на відсутність обовʼязку зі створення робочих місць для інвалідів. Крім того, вказує що в період з 01.01.2015 р. по 30.04.2015 р. на підприємстві працював інвалід, що обумовлює неправильний розрахунок адміністративно-господарських санкцій.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
Дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ПП "Юрбізнесбезпека" подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік у відповідності до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", згідно з яким середньооблікова численність штатних працівників облікового складу підприємства становить 15 осіб, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів - 0, фактично на підприємстві інвалідів не працевлаштовано.
Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відповідачу нараховані адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2015 р. в розмірі 21393,33 грн. У звʼязку з несплатою адміністративно-господарських санкцій позивачем нарахована пеня в розмірі 359,52 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є саме Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Отже, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих).
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року N 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого Законом, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунку кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частиною 1 статті 20 Закону №875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Між тим, умови залучення громадян до охоронної діяльності визначені статтею 11 Закону України "Про охоронну діяльність", який набрав чинності 18 жовтня 2012 року.
Відповідно до ч.1 вказаної статті, персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із субʼєктом господарювання та подали документи, що вони, зокрема, не мають обмежень за станом здоровʼя для виконання функціональних обовʼязків.