ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2019 року
Київ
справа №308/12755/16-а
адміністративне провадження №К/9901/1528/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2017 у складі судді Бедьо В.І. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у справі №308/12755/16-а за позовом ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, третя особа: ОСОБА_6, щодо неправомірної відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для будівництва і обслуговування жилого будинку,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати відмову Ужгородської міської ради від 21.04.2016 №182 та від 30.08. 2016 №359 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- визнати протиправними дії Ужгородської міської ради та скасувати дозвіл, який наданий рішенням Ужгородської міської ради ОСОБА_6 від 30.08.2016 №360, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- зобовʼязати відповідача вчинити дії, які б гарантували дотримання прав, свобод, та інтересів позивача.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування відмов Ужгородської міської ради від 21.04.2016 №182 та від 30.08. 2016 №359, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення № 71 І сесії VІІ скликання Ужгородської міської ради від 23.12. 2015, яким вирішено внести тимчасову заборону (мораторій) на передачу у власність та користування вільних від забудови земельних ділянок на термін проведення інвентаризації земель міста Ужгорода, на підставі якого винесено оскаржувані рішення на час розгляду справи, є чинним, ніким не скасоване.
Щодо вимог позовної заяви про визнання протиправними дії Ужгородської міської ради та скасування дозволу, який наданий рішенням Ужгородської міської ради ОСОБА_6 від 30.08.2016 №360 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суди вказали, що згадуваним рішенням № 71 Ужгородської міської ради від 23.12. 2015 тимчасова заборона на передачу у власність та користування вільних від забудови земельних ділянок на термін проведення інвентаризації земель міста Ужгорода не поширюється на відведення та передачу у власність земельних ділянок для учасників АТО, учасників бойових дій та ОСББ і ЖБК.
Відтак, суди дійшли висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення діяв у відповідності до норм законодавства, відповідно до встановленої чинним законодавством процедури.
В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що міська рада не має повноважень приймати рішення та застосовувати заборони всупереч нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу. Повноваження застосовувати обмеження, тимчасову заборону (зупинення) використання земель у міській раді є тільки до громадян та юридичних осіб, які допустили порушення вимог земельного законодавства (ст. 12 Земельного кодексу України). Крім того вказав, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає надання її у власність. Наголосив, що ОСОБА_6 відсутній в Єдиному реєстрі учасників антитерористичної операції, держателем якого є Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитериростичної операції.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_6 просить скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року по справі № 308/12755/16-а - без змін. Вказує, що на день розгляду справи рішення Ужгородської міської ради № 17 чинне, ніким не скасоване та не відмінене, тому дозволи на відведення та передачу у власність земель в м. Ужгороді відповідачем не надаються окрім випадків, встановлених п. 2 даного рішення. Наголошує, що позивач не відноситься до жодної з категорій громадян, на яких не поширюється дія заборони на відведення та передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку в м. Ужгороді.
У відповіді на відзив ОСОБА_2 вказав, що оспорюванні рішення були прийнятті всупереч нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу.
Всі учасники справи не зʼявилися у судове засідання, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового розгляду, у звʼязку з чим справа розглядається у письмовому провадженні, відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що рішеннями Ужгородської міської ради від 21.04.2016 №182 та від 30.08.2016 №359 ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на виготовлені проекту землеустрою щодо відведення визначеної ним земельної ділянки за адресою: м. Ужгород, вул. Запорізька, 53.
Підставою для відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею їх у власність слугувало рішення № 71 І сесії VІІ скликання Ужгородської міської ради від 23.12. 2015 року, яким вирішено внести тимчасову заборону (мораторій) на передачу у власність та користування вільних від забудови земельних ділянок на термін проведення інвентаризації земель міста Ужгорода.
Водночас, відповідно до рішення VІ сесії VІІ скликання Ужгородської міської ради від 30.08.2016 вирішено надати учасникам бойових дій (в тому числі учасникам АТО) дозвіл на підготовку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з подальшою передачею їх у власність, зокрема п. 1.14 вказаного рішення такий дозвіл надано ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0, 0982 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в районі вул. Запорізької.
З вказаними рішеннями органу місцевого самоврядування позивач не погодився та звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Виключною компетенцією пленарних засідань міської ради згідно з п.34 ч.1ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з п. 34 ст.26, п. 2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання про розгляд клопотання і надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.