ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/216/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,
представники учасників справи:
позивача - Гонда О.Ю.,
відповідача - Андрієнко С.В.,
третьої особи - не зʼявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Білоброва Сергія Миколайовича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2018
(головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.)
у справі №925/216/18 Господарського суду Черкаської області
за позовом Фізичної особи-підприємця Білоброва Сергія Миколайовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Хім Агро"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"
про зобовʼязання вчинити дії та стягнення неустойки,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2018 року Фізична особа-підприємець Білобров Сергій Миколайович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Хім Агро" (далі - ТОВ "Спец Хім Агро") про:
- зобовʼязання ТОВ "Спец Хім Агро" повернути Фізичній особі-підприємцю Білоброву Сергію Миколайовичу за актом приймання-передачі в належному технічно справному стані майно - обладнання, яке було передане ТОВ "Спец Хім Агро" на виконання умов договору №1-2015 від 01.05.2015 за актом прийому-передачі від 05.05.2015;
- стягнення з ТОВ "Спец Хім Агро" на користь Фізичної особи-підприємця Білоброва Сергія Миколайовича коштів у сумі 687 419,20 грн, у тому числі: 410 000,00 грн неустойки згідно з підпунктом 5.5.3 договору оренди нежитлових приміщень та обладнання №1-2015 від 01.05.2015; 277 419,20 грн неустойки згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після розірвання договору оренди нежитлових приміщень та обладнання №1-2015 від 01.05.2015 відповідач не виконав свій обовʼязок по поверненню вказаного обладнання з користування. У звʼязку з цим позивач просив зобовʼязати відповідача повернути вказане обладнання та стягнути з відповідача неустойку за користування майном після закінчення строку дії спірного договору в загальній сумі 687 419,20 грн.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.10.2008, серія НОМЕР_1, ОСОБА_9 була власником нерухомого майна - комплекс будівель і споруд загальною площею 8 387,8 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
2.2. 01.05.2013 позивач як орендар та ОСОБА_9 як орендодавець уклали договір оренди нежитлових приміщень №11-2013, предметом якого є передача в оренду адміністративно-побутових та виробничо-складських приміщень з внутрішніми комунікаціями загальною площею 8 387,8 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
01.05.2013 позивачем та ОСОБА_9 підписано акт прийому-передачі №1, за яким ОСОБА_9 передала позивачу нежитлові приміщення котельні площею 90,1 м2, цеху по переробці і сушці деревини площею 1 688,9 м2, а також обладнання.
2.3. 01.05.2015 позивач як орендодавець та відповідач як орендар уклали договір оренди нежитлових приміщень та обладнання №1-2015 (далі - договір оренди), в п. 1.1 якого погодили, що за цим договором позивач зобовʼязується передати відповідачу в строкове платне користування нежитлові виробничі приміщення разом з обладнанням, а саме: приміщення котельні площею 90,1 м2 та приміщення цеху по виготовленню залізобетонних виробів площею 1 688,9 м2, літера М в інвентарній справі №1624681, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 779 м2, а відповідач зобовʼязується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно позивачу в належному стані.
05.05.2015 сторонами підписаний акт прийому-передачі, в якому сторони встановили факт передачі відповідачу нежитлових приміщень котельні площею 90,1 м2, цеху по переробці і сушці деревини площею 1 688,9 м2, а також відповідного обладнання.
2.4. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.08.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017, у справі №925/823/17 за позовом Фізичної особи-підприємця Білоброва Сергія Миколайовича до ТОВ "Спец Хім Агро" договір оренди розірвано.
2.5. 14.12.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою №14/12/17 від 14.12.2017, в якій просив негайно, але не пізніше ніж протягом 3 робочих днів з дня отримання цієї претензії повернути позивачу в належному та технічно справному стані майно-обладнання, яке було передано відповідачу за актом прийому-передачі від 05.05.2015. Вказану претензію відповідач отримав 14.12.2017.
2.6. Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що нерухоме майно - комплекс будівель і споруд загальною площею 8 387,8 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_9 було передано в іпотеку третій особі (АТ "Райффайзен Банк Аваль") за договором іпотеки №010/05-02/025-09з1 від 09.10.2009.
Згідно з розділом 1 вказаного договору (застереження 2) предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його відʼємними та невідʼємними належностями, поліпшеннями, складовими частинами та внутрішніми системами, що існують на момент укладення договору та виникнуть у майбутньому.
2.7. 11.07.2017 комплекс будівель і споруд загальною площею 8 387,8 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_11, що підтверджується постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про передачу майна на зберігання іншому зберігачу ВП №44537025 від 11.07.2017.
2.8. 02.10.2017 відбулись прилюдні торги з продажу комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 8 387,8 м2, переможцем яких був визнаний відповідач, за яким вказане майно зареєстровано на праві власності 28.10.2017.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 11 червня 2018 року рішенням Господарського суду Черкаської області позов задоволено у повному обсязі.
3.1.1. Рішення мотивовано тим, що відповідач після розірвання договору оренди нежитлових приміщень та обладнання №1-2015 від 01.05.2015 не надав доказів виконання свого обовʼязку по поверненню позивачу переданого за цим договором майна, що є підставою для стягнення з відповідача встановленої договором та законодавством відповідальності у вигляді неустойки.
3.2. 22 листопада 2018 року постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2018 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.
3.2.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що нерухоме майно, яке є предметом договору оренди, на дату укладення договору оренди від 01.05.2015 належало ОСОБА_9.
При цьому, ОСОБА_9 відповідно до договору іпотеки №010/05-02/025-09з1 від 09.10.2009, передала в іпотеку банку комплекс будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 8 387,8 м2 разом з усіма його відʼємними та невідʼємними належностями, поліпшеннями, складовими частинами та внутрішніми системами, що існують на момент укладення договору та виникнуть у майбутньому.
Суд апеляційної інстанції встановив, що докази реєстрації за ОСОБА_9 на праві власності будь-якого іншого майна, яке б знаходилось по АДРЕСА_1, відсутні.
3.2.2. Водночас комплекс будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 8 387,8 м2 був проданий відповідачу на прилюдних торгах та зареєстрований за ним на праві власності 28.10.2017, що сторонами не заперечується.
Отже, враховуючи, що все майно, яке на праві власності було зареєстровано за ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1, разом з усіма його відʼємними та невідʼємними належностями, поліпшеннями, складовими частинами та внутрішніми системами, що існують на момент укладення договору та виникнуть у майбутньому, було продано відповідачу на прилюдних торгах, він фактично набув у власність й нерухоме майно та обладнання (яке є невідʼємною частиною цього нерухомого майна), що було йому передано за договором оренди. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зобовʼязання відповідача як орендодавця повернути спірне майно після закінчення строку дії договору оренди внаслідок вказаних подій припинилось поєднанням боржника та кредитора в одній особі.
За таких обставин, задоволення позовних вимог про зобовʼязання відповідача повернути позивачу відповідного майна фактично призведе до порушення прав останнього як власника зазначеного майна.
У звʼязку з викладеним, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про зобовʼязання відповідача повернути позивачу отримане за договором оренди нежитлових приміщень та обладнання №1-2015 від 01.05.2015 майно.
3.2.3. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правові підстави для стягнення з відповідача вказаної неустойки відсутні, оскільки позивач нараховує неустойку за період з 20.12.2017 до 12.03.2018, проте 28.10.2017 за відповідачем зареєстровано право власності на майно, за несвоєчасне повернення якого позивач вимагає стягнути з відповідача неустойку.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. 02 січня 2019 року Фізична особа-підприємець Білобров Сергій Миколайович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 повністю та залишити в силі рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2018.
4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.
4.2.1. У провадженні Христинівського районного суду Черкаської області знаходилася цивільна справа №706/1507/17 за позовом ОСОБА_9 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Черкаській області, Державного підприємства "СЕТАМ", ТОВ "Спец Хім Arpo" про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) від 28.10.2017.
4.2.2. На думку скаржника, апеляційний суд мав на підставі ст. 277 ГПК України зупинити провадження у справі №925/216/18, оскільки рішення суду у справі №706/1507/17 матиме суттєве преюдиційне значення для вирішення справи №925/216/18.
4.2.3. У витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно №35193598 від 16.08.2012 зазначено, що частина обʼєктів вищевказаного цілісного майнового комплексу будівель - це самочинне будівництво. Апеляційний суд не взяв зазначене до уваги та дійшов хибного висновку, що зазначені обставини не мають відношення до даної справи.
4.2.4. Скаржник звертає увагу, що надаючи оцінку доказам, апеляційний суд належним чином їх не дослідив, оскільки з постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 не вбачається, на яких правових підставах суд дійшов висновку, що спірне обладнання є тим майном, яке неможливо відокремити від відповідних приміщень.
4.2.5. Скаржник вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення судом апеляційної інстанції мали місце неповне зʼясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
4.3. 18 березня 2019 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить у задоволенні касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Білоброва Сергія Миколайовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 відмовити у повному обсязі.