ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 921/108/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Публічного акціонерного товариства
"Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України" - Лисенка В.О.,
Державного підприємства "Кременецьке
управління з постачання та реалізації газу" - Гуславського А.А., Шовкопляса О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 (у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Галушко Н.А., Хабіб М.І.)
та рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.06.2018 (суддя Гирила І.М.)
у справі № 921/108/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу"
про стягнення 910 799,73 грн,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" (далі - ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу") про стягнення 910 799,73 грн, у тому числі пеня в сумі 849 503,90 грн і 3 % річних у сумі 61 295,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу від 30.12.2015 № 16-218-Н щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за переданий позивачем газ протягом січня-вересня 2016 року.
ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" подало до суду заяву про зменшення штрафних санкцій до 10 % на підставі статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) і статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК).
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.06.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018, позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню в сумі 424 751,95 грн, 3 % річних в сумі 61 295,82 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 13 662,00 грн. У решті позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано неналежним виконанням ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" умов договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 № 16-218-Н, укладеного між сторонами, в частині строків оплати отриманого природного газу, що є підставою для стягнення з відповідача пені, передбаченої умовами договору, та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК. При цьому суди врахували укладені додаткові угоди до договору від 30.12.2015 № 16-218-Н, якими сторони узгодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором. Водночас суди дійшли висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 50 %, яка підлягає стягненню з відповідача, відповідно до положень статті 233 ГК та статті 551 ЦК.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 425 751,95 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" обґрунтовує тим, що судами попередніх інстанцій при зменшенні розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, не враховано, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки; суди не надали оцінки ступеню виконання зобовʼязання боржником, належним чином не оцінили майновий стан сторін та не врахували інтересів позивача, чим порушили положення статті 233 ГК, статей 525, 526, 551, 599, 625 ЦК.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у січні 2019 року ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" подало касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційну скаргу ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" обґрунтовує, зокрема тим, що судами при вирішенні справи не було взято до уваги, що позивач, підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, погодився зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за поставлений газ у 2016 році за договором від 30.12.2015 № 16-218-Н; для застосування санкцій та наслідків порушення грошового зобовʼязання необхідно щоб оплату було проведено поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями, однак позивачем не надано доказів порушення відповідачем зобовʼязань в частині розрахунків за спільними протокольними рішеннями, що виключає нарахування та стягнення з відповідача пені та 3 % річних.
ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" у відзиві на касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України", заперечуючи проти її задоволення, навело аргументи, аналогічні викладеним у касаційній скарзі відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 30.12.2015 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) і ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" (покупець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 16-218-Н, за умовами якого продавець зобовʼязується передати у власність покупцю у 2016 році природний газ, а покупець зобовʼязується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (пункт 1.1); газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам (пункт 1.2).
У пункті 2.1 договору сторони узгодили обсяги поставки газу з 01.01.2016 по 31.03.2016.
Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовʼязується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобовʼязується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. У разі, якщо покупець до 15 числа наступного за місяцем поставки газу не надає продавцю акти приймання-передачі природного газу, обсяги фактичного використання у звітному місяці газу продавцем документально не оформлюються.
У розділі 5 договору сторони погодили ціну газу і встановили, що ціни (граничні роздрібні ціни) на природний газ установлюються Кабінетом Міністрів України та зазначили їх розмір (пункт 5.1).
Згідно з пунктом 6.1 договору оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем по 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.
За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором (пункт 7.1); у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобовʼязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (пункт 7.2).
Згідно з пунктом 11.1 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.03.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, сторонами встановлено тривалістю у 5 років (пункт 9.3).
Відповідно до пункту 10.2 договору усі зміни і доповнення до договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін.
У подальшому, з метою узгодження вартості природного газу, обсягів його поставки, порядку проведення розрахунків між сторонами, порядку та умов передачі газу, строку дії договору, між сторонами укладено ряд додаткових угод до договору: від 31.01.2016 № 1, від 29.02.2016 № 2, від 02.03.2016 № 3, від 31.03.2016 № 4, від 30.04.2016 № 5 і від 22.08.2016 № 6. Так, додатковою угодою від 31.03.2016 № 4 сторони, серед іншого, погодили обсяги поставки природного газу з 01.04.2016 по 30.04.2016 і передбачили, що остання набуває чинності з дати її підписання сторонами та поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.04.2016.
Додатковою угодою від 30.04.2016 № 5 між сторонами, зокрема погоджено обсяги поставки природного газу з 01.01.2016 по 30.09.2016 і встановлено строк дії договору в частині реалізації газу до 30.09.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. Ця додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.05.2016.
Додатковою угодою від 02.03.2016 № 3 до договору сторони, зокрема:
- доповнили пункт 6.1 договору абзацом наступного змісту: "Сторони погодили, що з урахуванням пункту 10.2 цього договору, укладення договору(ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків, термінів та умов розрахунків за цим договором, не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовʼязань за цим договором, включаючи, але не обмежуючись обовʼязком покупця сплатити на користь продавця неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 ЦК".
- доповнили договір пунктом 7.7 у наступній редакції: "Сторони погодили, що, з урахуванням пункту 10.2. договору, укладення договору(ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовʼязань за цим договором, включаючи, але не обмежуючись обовʼязком покупця сплатити на корить продавця неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 ЦК, нараховані на всю суму заборгованості, в тому числі на суму заборгованості, яка є предметом регулювання договором(ами) про організацію взаєморозрахунків та спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ, за весь час прострочення до повного погашення заборгованості за цим договором";
- змінили редакцію пункту 10.2 договору, а саме: "Сторони погодили наступний порядок внесення змін до цього договору: 10.2.1. Усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 10.3, 10.4 цього договору.
10.2.2. Сторони погодили, що зміни до цього договору, викладені не у формі додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин за цим договором.
10.2.3. Договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього договору та не може бути застосований до відносин за цим договором без підписання сторонами окремої додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього договору.
10.2.4. Будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами не вносять змін до цього договору та не можуть бути застосовані до відносин за цим договором без підписання сторонами окремої додаткової угоди або угоди про внесення змін до цього договору…".
Сторони визначили, що ця додаткова угода набуває чинності з дати її підписання та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з дати укладення цього договору, і діє протягом дії договору (пункт 6 угоди).
Додатковою угодою від 31.03.2016 № 4 сторони змінили редакцію пункту 6.1 договору та погодили, що: "оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу". Ця угода набуває чинності з дати її підписання сторонами та поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.04.2016.
22.08.2016 між сторонами у справі було підписано додаткову угоду № 6 до договору, згідно з пунктом 1 якої додаткову угоду від 02.03.2016 № 3 до цього договору визнано такою, що втратила чинність з 01.08.2016.
Водночас додатковою угодою № 6 сторони доповнили пункт 6.1 договору абзацами три і чотири у наступній редакції: "Оплата вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій може проводитися за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20. Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором". Також сторони виклали пункт 7.2 договору у такій редакції: "У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобовʼязується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку суми простроченого платежу за кожний день його прострочення. Нарахування пені не здійснюється продавцем на суми оплат, проведені покупцем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20". Ця угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01.08.2016.