П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 574/381/17-ц
Провадження № 14-51цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ЛященкоН. П.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотніков О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Буринського районного суду Сумської області від 13 грудня 2017 року (суддя Куцан В. М.) та постанову Апеляційного суду Сумської області від 24 квітня 2018 року (судді Собина О. І., Левченко Т. А., Хвостик С. Г.) у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури до Буринської районної державної адміністрації Сумської області, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_3, третя особа - Фермерське господарство "Савенков Олександр Юрійович", про визнання незаконними та скасування розпоряджень і наказів, визнання недійсними договорів оренди,
УСТАНОВИЛА:
У серпні 2017 року перший заступник керівника Конотопської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Буринської районної державної адміністрації Сумської області (далі - Буринська РДА), Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_3, третя особа - Фермерське господарство "Савенков Олександр Юрійович" (далі - ФГ "Савенков О. Ю."), у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Буринської РДА від 23 січня 2012 року № 32 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради ОСОБА_3 для організації фермерського господарства";
- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Буринської РДА від 14 листопада 2012 року № 637 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів громадянину ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області";
- визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07 березня 2014 року № СМ/5920987900:067002/00000671 "Про укладення договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1" та № СМ/5920987900:067002/00000672 "Про укладення договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2";
- визнати недійсними договори від 21 березня 2014 року оренди земельних ділянок площею 118,8453 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 119,9148 га з кадастровим номером НОМЕР_2, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_3;
- стягнути з відповідачів судові витрати, повʼязані з розглядом справи.
Позов мотивовано тим, що розпорядженням голови Буринської РДА від 23 січня 2012 року № 32 надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради для організації фермерського господарства, а розпорядженням від 14 листопада 2012 року затверджено проекти землеустрою та надано ОСОБА_3 в оренду земельні ділянки загальною площею 238,7601 га ріллі з орендною платою на рік у сумі 133 тис. 144 грн 43 коп. На підставі цих розпоряджень Головне управління Держгеокадастру у Сумській області видало накази від 07 березня 2014 року "Про укладення договорів оренди на земельні ділянки". У подальшому ОСОБА_3, не маючи намірів займатися фермерським господарством, передав земельні ділянки в суборенду ФГ "Савенков О. Ю.".
Позивач зазначив, що вищевказані розпорядження і накази прийняті з порушенням вимог статті 7 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 973-IV; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та інших нормативно-правових актів, договори оренди землі укладені без затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тому просив задовольнити позов.
Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 13 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано розпорядження голови Буринської РДА від 23 січня 2012 року № 32 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства із земель запасу Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області" та від 14 листопада 2012 року № 637 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів громадянину ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області". Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07 березня 2014 року № СМ5920987900:06:002/00000671 "Про укладення договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1" та № СМ5920987900:06:001/00000672 "Про укладення договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2". Визнано недійсними договори від 21 березня 2014 року оренди земельних ділянок площею 118,8453 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та площею 119,9148 га з кадастровим номером НОМЕР_2, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_3 Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження Буринської РДА та накази Головного управління Держземагентства у Сумській області (функції якого на сьогодні виконує Головне управління Держгеокадастру у Сумській області) підлягають скасуванню як незаконні, оскільки ці органи, приймаючи рішення, спрямовані на передачу ОСОБА_3 земельних ділянок, усупереч вимогам частини другої статті 19 Конституції України, статті 7 Закону № 973-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не пересвідчилися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду. Оскільки оспорювані розпорядження Буринської РДА та накази Головного управління Держземагентства у Сумській області (функції якого на сьогодні виконує Головне управління Держгеокадастру у Сумській області), які стали правовою підставою для укладення в подальшому договорів оренди землі між ОСОБА_3 та Головним управлінням Держземагентства у Сумській області є незаконними та підлягають скасуванню, то укладені на їх підставі оспорювані договори оренди земельних ділянок, що також суперечать нормам Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), законам України "Про оренду землі" та "Про оцінку земель", положенням Податкового кодексу України та інтересам держави, підлягають визнанню судом недійсними. Суд зазначив, що зі змісту позовних вимог убачається, що позивач просив скасувати рішення Буринської РДА та накази Головного управління Держземагентства у Сумській області, а також визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, які були укладені з відповідачем ОСОБА_3 як з фізичною особою, а тому цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що позивач не пропустив строку позовної давності за всіма позовними вимогами, адже про порушення земельного законодавства під час надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_3 прокурор дізнався лише в січні - лютому 2017 року, а позов в інтересах держави позивач подав у березні 2017 року.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 24 квітня 2018 року рішення Буринського районного суду Сумської області від 13 грудня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції та зазначив, що орган державної влади без належної перевірки, допустивши формальний підхід до вирішення заяви ОСОБА_3, не пересвідчився в дійсності волевиявлення останнього, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та його спроможності обробляти й вирощувати сільськогосподарську продукцію на земельній ділянці заявленою площею 170 га та передав йому у спрощеному, пільговому порядку в оренду земельну ділянку державної власності у значно більшому розмірі - 238,7601 га. Подальша передача отриманих земельних ділянок у суборенду іншому ФГ "Савенков О. Ю." також свідчить про відсутність у ОСОБА_3 дійсного волевиявлення створити фермерське господарство та бажання обробляти надані в оренду земельні ділянки, відсутність трудових та матеріальних ресурсів і неспроможність вести фермерське господарство. Вимоги ж про визнання недійсними оспорюваних у цій справі договорів оренди також у силу статей 203, 215 ЦК України підлягають задоволенню, оскільки ці договори укладені на підставі незаконних наказів та розпоряджень. Щодо пропуску строку позовної давності, то апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, який вважав, що позивач цей строк не пропустив.
У червні 2018 року ОСОБА_3 оскаржив рішення Буринського районного суду Сумської області від 13 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 24 квітня 2018 року у касаційному порядку.
Посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати указані судові рішення і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не навели правових норм, які були порушені ОСОБА_3 під час отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, його погодження та затвердження, не вказали правових норм, порушених головою Буринської РДА під час прийняття оспорюваних розпоряджень, а також Головним управлінням Держземагентства у Сумській області під час видання оспорюваних наказів. Прокурор не навів підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді та не вказав, у чому полягає порушення таких інтересів ОСОБА_3 Окрім того, прокурор пропустив строк позовної давності для звернення до суду з таким позовом за всіма позовними вимогами. Також відповідач вважає, що оскільки фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, спір між сторонами підвідомчий господарським судам.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
02 серпня 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив першого заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури Наталича А. А., прокурор касаційну скаргу вважає необґрунтованою, просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року за клопотанням ОСОБА_3 зупинено дію рішення Буринського районного суду Сумської області від 13 грудня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
06 грудня 2018 року Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з пʼяти суддів.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 січня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ОСОБА_3 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду вважала мотиви, на підставі яких постановлено зазначену ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, обґрунтованими та ухвалою від 07 лютого 2019 року прийняла справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Під час розгляду справи суди встановили, що 23 грудня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до конкурсної комісії Буринської РДА із заявою про надання дозволу на проходження конкурсного відбору щодо створення фермерського господарства на земельній ділянці орієнтовною площею 170 га, до якої додав копію паспорта громадянина України та диплома Сумського сільськогосподарського інституту про присвоєння йому кваліфікації спеціаліста "вчений агроном" (т. 1, а. с. 43-46).
Розпорядженням голови Буринської РДА від 23 січня 2012 року № 32 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради орієнтовною площею 170,0 га ріллі із земель запасу для організації фермерського господарства (т. 1, а. с. 12).
14 листопада 2012 року розпорядженням голови Буринської РДА № 637 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельних ділянок загальною площею 238,7601 га ріллі на умовах оренди за межами населених пунктів для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області та надано йому в довгострокову оренду терміном на 15 років зазначені земельні ділянки з орендною платою 133 тис. 144 грн 43 коп. на рік, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (т. 1, а. с. 13).
На підставі технічної документації щодо відведення земельних ділянок за заявою ОСОБА_3 відділом Держземагентства у Буринському районі 05 серпня 2013 року проведено державну реєстрацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області.
На підставі розпорядження голови Буринської РДА від 14 листопада 2012 року № 637 та заяви ОСОБА_3 Головним управлінням Держземагентства у Сумській області 07 березня 2014 року видано накази № СМ/5920987900:06:002/00000671 та № СМ/5920987900:06:001/00000672 про укладення договорів оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 118,8453 га та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 119,9148 га (т. 1, а. с. 15, 16).
21 березня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Сумській області та ОСОБА_3 укладено два договори оренди землі на вищевказані земельні ділянки, державну реєстрацію яких було цього ж дня проведено Реєстраційною службою Буринського районного управління юстиції, земельні ділянки передано згідно з актами приймання-передачі (т. 1, а. с. 17-28).
Відповідно до умов зазначених договорів оренди землі ОСОБА_3 приймає в строкове платне користування вищевказані земельні ділянки, які відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення та мають цільове призначення - для ведення фермерського господарства, строк дії договорів 7 років.
Як убачається з матеріалів справи, 04 червня 2014 року ОСОБА_3 створив Фермерське господарство "ВСК" (далі - ФГ "ВСК"; запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 04 червня 2014 року, номер 1 610 102 0000 000591).
21 квітня 2015 року Головне управління Держземагентства у Сумській області згідно із заявою ОСОБА_3 надало згоду на передачу спірнихземельних ділянок у суборенду ФГ "Савенков О. Ю." (т. 1, а. с. 36-39).
27 квітня 2015 року між ОСОБА_3 та ФГ "Савенков О. Ю." укладено договори суборенди землі, за якими останнє прийняло до 21 березня 2021 року в строкове платне користування земельні ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 118,8453 га та з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 119,9148 га, реєстрація яких у подальшому була проведена Реєстраційною службою Путивльського районного управління юстиції (т. 1, а. с. 72-86).
Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або субʼєктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.