Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 133/120/16-к
провадження № 51-6684км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Наставного В.В.
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
прокурора Гладкого О.Є.,
захисника Бондарчука В.І.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 липня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 19 квітня 2018 року та касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 19 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020000000345, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. ОрелОрловської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1) раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 липня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за: ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років, ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років.
Постановлено рахувати ОСОБА_2 строк відбування покарання з 30 серпня 2015 року, зарахувавши строк попереднього увʼязнення у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі по 20 червня 2017 року включно, а з 21 червня 2017 року до вступу вироку в законну силу - один день попереднього увʼязнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів за наступних обставин.
Так, 30 серпня 2015 року, приблизно о 00:45, у квартирі АДРЕСА_1 під час спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла суперечка, яка переросла в бійку. Побачивши це, ОСОБА_2 зробив зауваження ОСОБА_4, проте той на зауваження не відреагував. Тоді ОСОБА_2 забіг у кухню, взяв з своєї робочої сумки ножа та заховав за спину, помістивши під резинку нижньої білизни. Коли він попросив ОСОБА_4 залишити квартиру, той став йти в сторону ОСОБА_2 та декілька разів вдарив його кулаком в обличчя і між ними виникла бійка.
В цей момент, маючи реальну можливість оцінити обстановку, за відсутності жодних обставин, які б свідчили про реальну загрозу його життю та здоровʼю, ОСОБА_2, діючи умисно та усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, при цьому передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні кухні, дістав ніж з-за спини, який тримав у правій руці та, прикладаючи значну фізичну силу, завдав ОСОБА_4 численних ударів, чотири із яких в область життєво важливих органів серця та легень, спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці.
Проникаюче колото-різане поранення з ушкодження серця є тяжким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Між вказаним ушкодженням та смертю ОСОБА_4 прямий причинний звʼязок.
На крики, які чулися із квартири, через незачинені вхідні двері зайшов спочатку ОСОБА_5, а через декілька хвилин ОСОБА_6, які на вулиці очікували повернення ОСОБА_4
Перебуваючи у квартирі та помітивши, як в приміщенні кухні ОСОБА_2 завдає ударів ОСОБА_4, ОСОБА_5, маючи на меті завадити можливості наносити подальші удари, підійшов до ОСОБА_2 та, взявши рукою за плече, спробував відтягти його від ОСОБА_4 В цей момент, маючи реальну можливість оцінити обстановку, яка склалась, за відсутності жодних обставин, які б свідчили про реальну загрозу його життю та здоровʼю, ОСОБА_2, діючи умисно, ножем, який тримав у правій руці, завдав ОСОБА_5 два удари в область життєво важливих органів, а саме серця та легень. Після цього, втративши ножа, який випустив з руки, взяв металеву каструлю, якою наніс ОСОБА_5 чисельних ударів по голові, в результаті чого спричинив останньому тяжке тілесне ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області 19 квітня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 в частині застосування ч. 5 ст. 72 КК України змінено. Згідно ч. 5 ст. 72 КК України зарахував в строк покарання ОСОБА_2 строк попереднього увʼязнення з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі з 30 серпня 2015 року по день набрання вироком законної сили, тобто до 19 квітня 2018 року. В іншій частині вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що вчинені ним кримінальні правопорушення, не містять складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 121 КК України і він діяв в умовах необхідної оборони з її перевищенням, тому його дії слід кваліфікувати за ст. 118 та 124 КК України. Вважає, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведено неповно та однобічно, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та стверджує, що у нього не було наміру на вбивство потерпілого, а він діяв в умовах необхідної оборони з її перевищенням.При цьому зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та у ній всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не надано належну оцінку доводам апеляційної скарги захисника.
У касаційній сказі прокурор, просить, у звʼязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, змінити ухвалу апеляційного суду та виключити з неї вказівку про зміну вироку Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 липня 2017 року у частині застосування ч. 5 ст. 72 КК України та про зарахування ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього увʼязнення з 21 червня 2017 року по 19 квітня 2018 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
До початку касаційного розгляду прокурор, який подав касаційну скаргу, відмовився від неї, у звʼязку з чим колегія суддів не дає оцінки цій скарзі.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового розгляду заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні прокурор висловив думку, що у звʼязку з відмовою прокурора від касаційної скарги її не може бути розглянуто в суді касаційної інстанції
та заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого. Захисник і засуджений підтримали подану касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора не підлягає розгляду, а скарга засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.