Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 720/834/17
провадження № 51-9079км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Могильного О.П., Наставного В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бражника М.В.,
прокурора Гладкого О.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ШабліяВ.П. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2018 року й ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 21 серпня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260120000449 за обвинуваченням
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі пʼятдесят неоподаткованих доходів громадян, що становить 850 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 22 листопада 2017 року приблизно о 13:00, в межах адміністративних границь с. Припруття Новоселицького району на одній з польових доріг, перевозячи на своєму автомобілі марки ВАЗ-2109, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3, зупинивши автомобіль силоміць витягнув останню з автомобіля, наніс два удари в область обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у виді садна обличчя та слизової рота, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 21 серпня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни. Виключено з вступної частини вироку, зазначений районним судом рік, встановлених обставин слідством, а саме 2017 р., постановлено вважати вірним 2016 р., виключено з мотивувальної частини вироку зазначену районним судом дату проведення судово-медичної експертизи № 160 екс - Н, та постановлено вважати вірною дату її проведення, а саме 24 -25 листопада 2016 року, номер кримінального провадження - вважати вірним 12016260120000449.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 на підставі ст. 284 КПК України у звʼязку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповноту та однобічність судового розгляду. Стверджує, що ініціатором конфлікту була потерпіла. Вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання висунутого ОСОБА_2 обвинувачення. Зазначає, що суд першої інстанції у вироку вказав інший рік, місце вчиненого кримінального правопорушення, не вказав причини нанесення потерпілій тілесних ушкоджень. Вказує, що в описовій частині вироку показання потерпілої і свідків не відповідають показанням наданих ними у судовому засідання. Крім того, суд першої інстанції послався на витяг з ЄРДР від 23 листопада 2016 року № 12016260120000449, як на доказ досліджений у судовому засіданні, однак вказаний витяг судом не досліджувався і відсутній в матеріалах провадження. Зазначає, що апеляційний суд при залишенні його апеляційної скарги без задоволення, належним чином своїх висновків не мотивував та не дав відповіді на всі доводи, які були викладені у його апеляційній скарзі, а тому вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст.ст. 23, 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового розгляду заперечень на касаційну скаргу не надходило.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено в частинах 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав, зазначених у ч. 1 даної статті суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу. Можливості скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.
Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що він, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 409 та 410 КПК України, просить дати доказам у справі іншу оцінку, ніж та, яку дали суди першої та апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів, і є правильними.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України вказані висновки ґрунтуються на обʼєктивно зʼясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений своєї винуватості в заподіянні ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень не визнав, але суд обґрунтовано послався у вироку на послідовні показання потерпілої, яка в судовому засіданні у своїх показаннях зазначала про завдання їй ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.
Ці показання потерпілої узгоджуються із даними, що містяться у протоколах слідчого експерименту, за участю потерпілої, яка розповідала про обставини, за яких засудженим щодо неї було вчинено протиправні дії.
Окрім того, показання потерпілої узгоджуються з іншими доказами, безпосередньо сприйнятими судом, зміст яких докладно наведено у вироку, зокрема з показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, експерта Павлюковича О.В., висновком експерта №160 екс-Н від 24-25 листопада 2017 року.