У Х В А Л А
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 817/1678/18
Провадження №11-281апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В.,
Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевірила наявність підстав для прийняття до провадження справи за позовом ОСОБА_6 до Рівненської обласної ради про визнання протиправними та скасування рішень, у якій ОСОБА_6 подано касаційну скаргу на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Рівненської обласної ради, в якому просив визнати протиправними і скасувати рішення:
- засідання постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсів на зайняття посад керівників закладів охорони здоровʼя спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області від 23 квітня 2018 року, оформлене протоколом № 1;
- засідання постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсів на зайняття посад керівників закладів охорони здоровʼя спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області від 14 травня 2018 року, оформлене протоколом № 2;
- засідання постійно діючої конкурсної комісії для проведення конкурсів на зайняття посад керівників закладів охорони здоровʼя спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області від 14 травня 2018 року, оформлене протоколом № 3;
- "Про контракт з головним лікарем комунального закладу "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради" від 18 травня 2018 року № 950.
Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 20 серпня 2018 року закрив провадження у справі.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 листопада 2018 року ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року залишив без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що спір у цій справі стосується трудових відносин, правовідносини, що склалися між сторонами, не мають ознак публічно-правових, оскільки не повʼязані з прийняттям на публічну службу, її проходженням чи звільненням з неї, відтак - суди дійшли висновку про приватноправовий характер цього спору.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_6 подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому зазначає, що спір у цій справі має публічно-правовий характер, оскільки його предметом є рішення органу місцевого самоврядування, які, на думку позивача, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не дотримано процедури підготовки та проведення конкурсу на зайняття вакантної посади головного лікаря комунального закладу.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 18 січня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 18 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_6 до Рівненської обласної ради про визнання протиправними та скасування рішень передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ураховуючи, що в касаційній скарзі порушено питання про скасування судових рішень, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.