ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 295/7631/17
Провадження № 14-655цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - Корольовський районний суд м. Житомира,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 липня 2017 року в складі судді Гумен Н. В. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 04 вересня 2017 року у складі колегії суддів Талько О. Б., Гансецької І. А., Григорусь Н. Й.
у справі за позовом ОСОБА_3 до Корольовського районного суду м. Житомира про визнання неправомірними дій службових осіб та зобовʼязання вчинити певні дії, та
УСТАНОВИЛА:
У липні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просила: визнати неправомірними дії службових осіб Корольовського районного суду м. Житомира щодо відмови у здійсненні заходів часткового роздрукування технічного запису судового засідання та зобовʼязати Корольовський районний суд м. Житомира видати їй часткове роздрукування технічного запису судового засідання від 13 лютого 2017 року у справі за її позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним.
На обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебувала цивільна справа № 295/16821/15-ц за її позовом до ПАТ "Банк Форум" про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним. Ухвалою цього ж суду від 13 лютого 2017 року її позовну заяву залишено без розгляду. На письмове звернення до суду про надання часткового роздрукування технічного запису судового засідання від 13 лютого 2017 року у вказаній справі отримала відмову з посиланням на те, що суд не обладнаний для цього спеціальною апаратурою, яка б здійснила роздрукування фонограми судового засідання, і пропозицію отримати за плату СD-носій зі звукозаписом судового засідання. На її думку, такі дії суду порушують її права, гарантовані Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 13 липня 2017 року у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 122 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення ухвали.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що розгляд судом позовних вимог, предметом яких є оскарження процесуальних дій (бездіяльності) суду (судді), повʼязаних із розглядом справи, ЦПК України не передбачено, однак ОСОБА_3 може звернутися з указаним позовом у порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 04 вересня 2017 року ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 13 липня 2017 року змінено та виключено з мотивувальної частини висновок про розгляд цього спору у порядку адміністративного судочинства. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалу апеляційного суду обґрунтовано тим, що розгляд судом позовних вимог, предметом яких є оскарження процесуальних дій (бездіяльності) суду, повʼязаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті) нормами ЦПК України та іншими законами не передбачено, установлено інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя, а судді при здійсненні своєї професійної діяльності є незалежними.
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулася із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила вказані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи, наведені в касаційній скарзі
Касаційну скаргу мотивовано тим, що поданий нею позов підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, тому суди безпідставно не відкрили провадження у справі, чим позбавили її права на доступ до правосуддя.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2017 року відкрито провадження у справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 12 грудня 2018 року справу передано на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи субʼєктної юрисдикції.
Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 14 січня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII)суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є субʼєктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Установлено, що підставою звернення ОСОБА_3 з позовними вимогами до суду є оскарження дій працівників Корольовського районного суду м. Житомира, повʼязаних із розглядом її позову до ПАТ "Банк Форум" про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним, а саме щодо відмови у здійсненні заходів часткового роздрукування технічного запису судового засідання від 13 лютого 2017 року у цій справі.
За загальним правилом, передбаченим у пунктах 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Частиною першою статті 19 ЦПКУкраїни в редакції від 03 жовтня 2017 року визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
У розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7, 9 частини першої статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є субʼєктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у звʼязку з розглядом судових справ.
Отже, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційній суд в незміненій частині, правильно встановив, що підставою звернення ОСОБА_3 з позовними вимогами до суду є оскарження виключно дій суду, повʼязаних із розглядом її справи.
Відповідно до частин пʼятої, шостої статті 197 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, за клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути за плату здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за розпорядженням головуючого. Особа, яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис цивільного процесу. Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом.