У Х В А Л А
28 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 442/4490/18
Провадження № 14-158 цс 19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі :
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій "Карпатські зорі" Центр реабілітації та оздоровлення (далі також - позивач) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Тетяни Анатоліївни (далі також - відповідач) про визнання протиправними дій і скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
за касаційною скаргою відповідача на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 16 жовтня 2018 року і
в с т а н о в и л а:
16 липня 2018 року позивач звернувся з позовом, в якому просив визнати протиправними дії щодо прийняття та скасувати рішення відповідача від 29 жовтня 2015 року:
- № 25694497 про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 (далі - рішення № 25694497) на будівлю лікувального корпусу під літерою "НОМЕР_1" загальною площею 377,8 кв. м (далі - будівля лікувального корпусу), власником якої є позивач;
- № 25700217 про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 (далі - рішення № 25700217) на будівлю спального корпусу під літерою "НОМЕР_2" загальною площею 1916 кв. м (далі - будівля спального корпусу), власником якої є позивач;
- № 25702216 про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 (далі - рішення № 25702216) на приміщення їдальні під літерою "НОМЕР_3" загальною площею 642,9 кв. м (далі - їдальня), власником якої є позивач;
- № 25703199 про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 (далі - рішення № 25703199) на приміщення холу, кінозалу, кювету мінеральних вод під літерою "НОМЕР_3" загальною площею 358,7 кв. м (далі - інші приміщення), власником яких є позивач.
Мотивував позов такими обставинами:
23 серпня 2012 року позивач уклав з Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) "Брокбізнесбанк" кредитний договір № 7/12/Ю, згідно з яким банк надав позивачеві кредит у розмірі 6 238 577,60 грн під 19 % річних на строк до 22 серпня 2017 року;
того ж дня позивач уклав з ПАТ "Брокбізнесбанк" договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Юзефівим О. Б. за реєстровим № 4420, згідно з яким позивач передав в іпотеку нежитлові будівлі та приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівлі лікувального та спального корпусів, їдальню й інші приміщення;
іпотечне майно знаходиться на земельній ділянці площею 462 га з кадастровим номером НОМЕР_4, яка належить Модрицькій сільській раді та перебуває в оренді позивача на підставі договору оренди землі № 462120004000461 від 1 серпня 2012 року;
15 липня 2015 року позивач отримав повідомлення (вимогу) ПАТ "Український інноваційний банк" від 10 липня 2015 року № 2843/0/2-15 про те, що ПАТ "Брокбізнесбанк" відступив ПАТ "Український інноваційний банк" право вимоги за кредитним договором і за договором іпотеки згідно з договором відступлення права вимоги № 21 від 3 липня 2015 року;
29 жовтня 2015 року відповідач прийняла рішення № 2564497, № 25700217, № 25702216 і № 25703199;
за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження обʼєктів нерухомого майна (далі - Реєстр заборон) записів про заборону відчуження спірних обʼєктів нерухомого майна відповідач не мала права вчиняти будь-які реєстраційні дії;
для вирішення спору слід застосувати висновки Верховного Суду України, сформульовані у постанові від 11 листопада 2014 року у справі № 21-357а14.
Позивач вважає, що рішення № 2564497, № 25700217, № 25702216 і № 25703199 слід скасувати з таких підстав:
на момент укладення договорів купівлі-продажу в Реєстрі заборон була інформація про накладення заборони відчуження нерухомого майна, зареєстрована 28 квітня 2006 року № 3161646 приватним нотаріусом Спариняк Л. В. на підставі договору іпотеки від 28 квітня 2006 року, реєстраційний № 1058, а також інформація про накладення заборони відчуження нерухомого майна, зареєстрована 23 серпня 2012 року приватним нотаріусом Юзефів О. Б. за № 12910219; № 12910321; № 12910390; № 12910444 на підставі договору іпотеки від 23 серпня 2012 року;
10 серпня 2015 року на підставі ухвали Ржищівського міського суду Київської області від 5 серпня 2015 року у справі № 374/326/15-ц відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції прийняв постанову № 48401746 про арешт майна позивача та заборону на його відчуження;
28 жовтня 2015 року відповідач незаконно припинила вказане обтяження, незважаючи на чинну ухвалу Ржищівського міського суду Київської області від 5 серпня 2015 року, яку Апеляційний суд Київської області скасував своєю ухвалою лише 2 грудня 2015 року;
відповідач зняла заборону відчуження на майно на підставі сфальсифікованої ухвали Апеляційного суду Львівської області. Згідно з відповіддю Апеляційного суду Львівської області від 15 квітня 2016 року в автоматизованій системі документообігу цього суду цивільної справи № 574/8346/15-ц не існує; апеляційна скарга ОСОБА_7 на рішення Галицького районного суду м. Львова не надходила; 29 вересня 2015 року суддя Мацей М.М. не міг перебувати у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області, оскільки 11 червня 2014 року у цього судді закінчилися повноваження через досягнення пенсійного віку. Підписи на вказаній ухвалі не відповідають підписам цих суддів, а розмір печатки - встановленому зразку, що свідчить про підробленість судового рішення;
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 19 квітня 2017 року у справі № 826/5463/16, яку 12 вересня 2017 року залишив без змін ухвалою Київський апеляційний адміністративний суд, визнав протиправним і скасував рішення від 28 жовтня 2015 року про обтяження будівлі лікувального корпусу № 10742937, про обтяження будівлі спального корпусу № 10743413, про обтяження приміщення їдальні № 10743914, про обтяження інших приміщень № 107442;
за фактом вказаних порушень розпочаті кримінальні провадження.
17 липня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі, зокрема тому, що справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
Вказану ухвалу відповідач оскаржила в апеляційному порядку. Апеляційну скаргу мотивувала так:
- вимоги щодо визнання протиправними дій і скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень розглядаються місцевим загальним судом виключно у випадку одночасного дотримання двох умов: якщо такі вимоги (про визнання протиправними дій і скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень) є похідними від спору щодо відповідного майна або майнових прав; зазначений спір має розглядатися у місцевому загальному суді та переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
- суд першої інстанції відкрив провадження з порушенням приписів статей 19 та 27 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, оскільки вимоги про визнання протиправними дій і скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень заявлені позивачем як окремі, самостійні, а у позовній заяві немає доводів про спір щодо нерухомого майна;
позов слід було подаватиза зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження відповідача:м. Київ, вул. Івана Франка, 40, офіс, 1.
16 жовтня 2018 року Апеляційний суд Львівської області ухвалив постанову, якою залишив без змін ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2018 року.
Мотивував постанову так:
29 жовтня 2015 року ПАТ "Український інноваційний банк" продав ОСОБА_4 спірні обʼєкти нерухомого майна, які перебували в іпотеці банку та належали на праві власності позивачеві;