Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 695/500/17
Провадження № 14-60 цс 19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула справу за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої АллиМихайлівни (далі також - нотаріус), Товариства з обмеженою відповідальністю (далі також - ТзОВ) "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на будинок і усунення перешкод у користуванні ним,
за касаційною скаргою позивача на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 4 вересня 2018 року, прийняту колегією суддів у складі Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., Фетісової Т. Л.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_3;
відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А. М., ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс".
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 22 лютого 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
1.1. Визнати недійсним і скасувати рішення нотаріуса № 24772900 від 25 вересня 2015 року (далі - оскаржене рішення) про державну реєстрацію права власності ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на будинок позивача загальною площею 156,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - будинок);
1.2. Зобовʼязати нотаріуса усунути перешкоди у користуванні позивачем будинком шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно попереднього запису про реєстрацію за позивачем права власності на будинок і виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права власності на будинок за ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс".
2. Мотивував позов такими обставинами:
2.1. 9 лютого 2007 року позивач уклав з Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (правонаступники - Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Сведбанк", у подальшому - ПАТ "Омега-Банк") кредитний договір № 2301/0207/88-768, за умовами якого отримав кредит у сумі 38 000 доларів США для споживчих цілей на строк з 9 лютого 2007 року до 8 лютого 2017 року включно (далі - кредитний договір), а для забезпечення належного виконання кредитного договору - іпотечний договір № 2301/0207/88-768-Z (далі - іпотечний договір), за умовами якого передав в іпотеку будинок;
2.2. На підставі договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року та витягу з реєстру заборгованостей боржників № 1-Б від 28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк" відступило ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" право вимоги за кредитним договором;
2.3. У провадженні Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області (далі - відділ ДВС) перебувало виконавче провадження № 52664070 про стягнення з позивача на користь ПАТ "Сведбанк" заборгованості за кредитним договором у сумі 388 407,60 грн за виконавчим листом Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 8 лютого 2012 року № 2-1557 (далі - виконавче провадження);
2.4. 24 листопада 2016 року державний виконавець відділу ДВС виніс постанову про арешт всього майна позивача, зокрема й будинку, а 8 грудня 2016 року - постанову про стягнення з пенсії позивача заборгованості у розмірі 20 % щомісяця;
2.5. У січні 2017 року до будинку позивача завітали представники ("колектори") ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" з вимогами звільнити займане житлове приміщення, оскільки будинок начебто належить ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на підставі іпотечного договору. Лише після втручання співробітників поліції незаконні дії представників ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" були припинені;
2.6. 3 лютого 2017 року позивач звернувся до відділу ДВС із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та виявив, що ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" незаконно звернуло стягнення на предмет іпотеки і зареєструвало за собою право власності на будинок на підставі оскарженого рішення;
2.7. Оскаржене рішення є протиправним, оскільки: нотаріус не мала повноважень його приймати без вчинення нотаріальної дії з будинком; нотаріус не направила примірник оскарженого рішення до територіального органу державної реєстрації за місцем розташування будинку у порядку, встановленому законодавством; відсутні докази надсилання ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" письмової вимоги позивачеві; будинок є єдиним місцем проживання позивача, а тому звернення на нього стягнення порушує Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"; будинок ще з 20 лютого 2012 року перебував під арештом, який на момент прийняття оскарженого рішення не був знятий в установленому порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 12 червня 2018 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області ухвалив рішення, яким визнав недійсним і скасував оскаржене рішення; зобовʼязав нотаріуса усунути перешкоди у користуванні позивачем будинком шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно попереднього запису про реєстрацію за позивачем права власності на будинок і виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права власності на будинок за ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс".
4. Мотивував рішення такими обставинами:
4.1. Відсутність належних доказів дотримання іпотекодержателем (ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс") вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) щодо надсилання іпотекодавцеві (позивачу) письмової вимоги, які подаються державному реєстратору відповідно до пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок), свідчать про передчасність звернення стягнення на будинок;
4.2. ТзОВ "Факторингова компанія"Вектор Плюс" подало нотаріусу не всі визначені Законом і Порядком документи, які необхідні для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки;
4.3. З 7 червня 2014 року для примусового відчуження житла, яке є предметом іпотеки, необхідне дотримання такої умови як згода власника на незастосування приписів Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", а у цій справі вказана процедура дотримана не була;
4.4. Наявність у реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 4 вересня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області прийняв постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував, а провадження у справі закрив.
6. Постанову обґрунтував висновком ВеликоїПалати Верховного Суду у постанові від 4 квітня 2018 року (провадження № 11-211апп18), вказавши, що у цій справі мають досліджуватися виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора-нотаріуса, яка у спірних правовідносинах діяла як субʼєкт владних повноважень. А тому спір належить до юрисдикції адміністративного суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 29 вересня 2018 року позивач подав касаційну скаргу. Просить скасувати постанову Апеляційного суду Черкаської області від 4 вересня 2018 року, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду. Скаржиться на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
8. 23 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
9. Обґрунтував ухвалу тим, що позивач оскаржує постанову Апеляційного суду Черкаської області від 4 вересня 2018 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Позивач мотивує скаргу так:
10.1. У сторін є невирішений спір про цивільне право, а вимога про скасування права власності ТзОВ "Факторингова компанія"Вектор Плюс" на будинок є похідною від спору про звернення стягнення на предмет іпотеки та має розглядатися за правилами цивільного судочинства;
10.2. 16 лютого 2017 року Черкаський окружний адміністративний суд постановив ухвалу у справі № 823/257/17, якою відмовив у відкритті провадження за адміністративним позовом позивача до нотаріуса про скасування оскарженого рішення та зобовʼязання відновити попередній запис про реєстрацію за позивачем права власності на будинок. Через те, що суди постановили взаємовиключні рішення, - ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі № 823/257/17та постанову суду апеляційної інстанції у справі № 695/500/17 - позивач позбавлений можливості судового захисту його порушеного права.
10.3. Слід застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15, від 3 липня 2018 року у справі № 826/27224/15 та від 18 вересня 2018 року у справі № 823/235/16.
(2) Позиції інших учасників справи
11. Відповідачі відзиви на касаційну скаргу не надали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції
(1.1) Щодо юрисдикції суду
12. Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).
13. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, субʼєктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
14. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субʼєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
15. Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України у вказаній редакції визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субʼєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
16. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (пункт 1 частини другої статті 17 КАС України у зазначеній редакції).
17. У пункті 7 частини першої статті 3 КАС України у тій же редакції визначено, що субʼєкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субʼєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
18. Отже, необхідною ознакою субʼєкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції субʼєкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.