П О С Т А Н О В А
Іменем України
20 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 818/237/16
Провадження № 11-1436апп18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. C., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Агророзсоші" (далі - ПП "Агророзсоші") до державного реєстратора Реєстраційної служби Великописарівського районного управління юстиції Сумської області Гавриленка Миколи Васильовича (далі - державний реєстратор), Великописарівського районного управління юстиції Сумської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Розсоші" (далі - ТОВ "Розсоші"), ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішень
за касаційною скаргою ПП "Агророзсоші" на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (судді Перцової Т. С., Жигилія С. П., Дюкарєвої С. В.),
УСТАНОВИЛА:
У лютому 2016 року ПП "Агророзсоші" звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 14 грудня 2015 року № 27042439 в частині державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, між ОСОБА_4 і ТОВ "Розсоші";
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 14 грудня 2015 року № 270424512 в частині державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, між ОСОБА_4 і ТОВ "Розсоші".
На обґрунтування позовних вимог ПП "Агророзсоші" зазначило, що без розірвання договорів оренди земельних ділянок (паїв), укладених між ПП "Агророзсоші" та ОСОБА_4 у березні 2008 року, ОСОБА_4 уклав 12 листопада 2015 року нові договори оренди на ці ж земельні ділянки, а державний реєстратор 14 грудня 2015 року всупереч вимогам Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" здійснив їх державну реєстрацію, що призвело до подвійної державної реєстрації речових прав на один і той же предмет.
Сумський окружний адміністративний суд постановою від 5 вересня 2016 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправними дії державного реєстратора щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису № 13105130 про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 згідно з договором оренди від 12 листопада 2015 року, укладеним між ОСОБА_4 та ТОВ "Розсоші", на підставі рішення від 14 грудня 2015 року № 27042439 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; визнано протиправними дії державного реєстратора щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису № 13105259 про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 згідно з договором оренди від 12 листопада 2015 року, укладеним між ОСОБА_4 і ТОВ "Розсоші", на підставі рішення від 14 грудня 2015 року № 270424512 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасував, провадження у цій справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки порушений спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, адже стосується спору про право.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ПП "Агророзсоші" звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та помилковість висновку суду про те, що спір, який виник між сторонами, не належить до юрисдикції адміністративних судів, просить ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року скасувати, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року залишити без змін.
Обґрунтовуючи незаконність ухвали апеляційного суду, скаржник вказує на публічно-правовий характер цього спору, оскільки він виник та повʼязаний зі здійсненням державним реєстратором владних управлінських функцій у звʼязку з виконанням повноважень та завдань, покладених на нього законом.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Агророзсоші". Копії цієї скарги надіслано учасникам справи з установленням строку для подання заперечень на неї.
11 грудня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, оскільки ПП "Агророзсоші" оскаржує судове рішення з мотивів порушення судом правил предметної юрисдикції.
Заперечень на касаційну скаргу на час розгляду справи не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах, установлених статтею 341 КАС, наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як установили суди попередніх інстанцій, 1 березня 2008 року між ПП "Агророзсоші" та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельних ділянок (паю) площею 4,96 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та площею 4,98 га, кадастровий номер НОМЕР_2, які належать орендодавцю на підставі державних актів від 1 листопада 2001 року, серія НОМЕР_4, та від 4 лютого 2004 року, серія НОМЕР_3, терміном на 10 років. Договори оренди були зареєстровані в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею 1 вересня 2008 року за № 040862808347 та № 040862808342.
До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені записи від 16 грудня 2015 року № 12577797 та № 12577809 на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 грудня 2015 року № 27042439 та № 270424512 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_4 на зазначені земельні ділянки.
На підставі цих же рішень про реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 грудня 2015 року № 27042439 та № 270424512 державний реєстратор вніс записи № 13105130 та № 13105259 про реєстрацію права оренди зазначених земельних ділянок на підставі договорів оренди від 12 листопада 2015 року між ТОВ "Розсоші" і ОСОБА_4
Не погодившись із такими рішеннями державного реєстратора, ПП "Агророзсоші" звернулося до суду із цим позовом.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.
Вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки, що повʼязане з порушенням права позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою відповідачем зареєстроване аналогічне право на ту саму земельну ділянку.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є субʼєктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 КАС у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субʼєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субʼєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між субʼєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.