Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 638/16922/16-ц
провадження № 61-6434св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В.В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луніна Тетяна Анатоліївна, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2017 року, у складі судді Штих Т. В., та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року, у складі колегії суддів Кружиліної О. А., Бровченка І. О., Хорошевського О. М., та касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2018 року, у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ :
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса, витребування квартири з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позову вказувала, що 15 грудня 2006 року між нею та акціонерним комерційним банком "Форум" (далі - АКБ "Форум", банк) укладено кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 34 150 доларів США.
В забезпечення виконання зобовʼязань за вказаним кредитним договором ОСОБА_4 за договором іпотеки від 15 грудня 2006 року передала в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1.
В подальшому позивачу стало відомо, що 08 червня 2016 року між АКБ "Форум" та товариством з обмеженою відповідальністю "АНСУ" (далі - ТОВ "ААНСУ") було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким банк відступив товариству свої права вимоги до ОСОБА_4
Пізніше, 24 червня 2016 року, ТОВ "АНСУ" уклало договір про відступлення прав вимоги з ОСОБА_6, відповідно до умов якого до останнього перейшли права вимоги до ОСОБА_4 за зобовʼязаннями по іпотечному та кредитному договорам.
На підставі вищезазначеного договору, ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус ХМНО) Луніної Т. А., рішенням якої від 13 вересня 2016 року було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6
Позивач вказувала на порушення нотаріусом при здійсненні такої реєстрації, приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868. Зазначала, що на її адресу не надходило ані письмової вимоги про усунення порушень, ані вимоги про виконання порушеного зобовʼязання, ані попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Наведеним обґрунтовувала незаконність дій нотаріуса та наявність підстав для скасування його рішення від 13 вересня 2016 року про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.
У березні 2017 року ОСОБА_4 подано уточнення до позовної заяви, в якому, посилаючись на те, що ОСОБА_6 відчужив спірну квартиру на користь ОСОБА_7, шляхом укладення 17 лютого 2017 року договору купівлі-продажу, просила також суд витребувати дану квартиру з чужого незаконного володіння.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення приватного нотаріуса ХМНО Луніної Т. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію за ОСОБА_6 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1. Витребувано квартиру АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння ОСОБА_7 зі скасуванням права власності на вказану квартиру на імʼя ОСОБА_7 та відновленням державної реєстрації права власності на вказану квартиру на імʼя ОСОБА_4
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано відсутністю у нотаріуса правових підстав для посвідчення договору про відступлення фізичній особі права вимоги за іпотечним договором, який забезпечує виконання зобовʼязання за кредитним договором. У звʼязку із винесенням приватним нотаріусом ХМНО Луніною Т. А. неправомірного рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6, спірна квартира підлягає витребуванню від добросовісного набувача ОСОБА_7
Постановою апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_7, приватного нотаріуса ХМНО Луніної Т. А. задоволено. Рішення місцевого суду скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року скасовано.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що здійснюючи функції державного реєстратора, приватний нотаріус ХМНО Луніна Т. А. у відповідності до законодавчих вимог розглянула заяву ОСОБА_6, та на підставі належних документів, поданих останнім в повному обсязі, прийняла правомірне рішення про проведення реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_6 Договір про відступлення права вимоги від 24 червня 2016 року, укладений між ТОВ "АНСУ" та ОСОБА_6, ніким не оспорений та недійсним не визнавався. У звʼязку з цим відсутні підстави для відмови нотаріусом ОСОБА_6 у здійсненні державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1. Позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної вимоги про визнання незаконним і скасування рішення приватного нотаріуса.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2017 року і ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати постанову апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2018 року та залишити без змін рішення Джержинського районного суду м. Харкова
від 15 травня 2018 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області
від 29 листопада 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд не врахував існування судового рішення у справі № 643/4106/15-ц про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором на користь АКБ "Форум", що, в свою чергу, виключає правову можливість задоволення тих самих вимог на корись ОСОБА_6
Позивач вказує, що на момент подання ОСОБА_6 заяви нотаріусу про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, вона не мала перед ним жодної підтвердженої належним чином заборгованості за кредитним договором.
Заявник зазначає, що ОСОБА_6 незаконно набув права вимоги за кредитним договором від 15 грудня 2006 року, оскільки відповідні договори про відступлення права вимоги суперечать вимогам чинного законодавства.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_6 вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги. Стверджує, що приватним нотаріусом було в повній мірі дотримано встановлений чинним законодавством порядок державної реєстрації за ним права власності на спірну квартиру. Звертає увагу на відсутність будь-яких документів, які підтверджують погашення позичальником заборгованості за кредитним договором. У звʼязку з наведеним просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Щодо касаційної скарги ОСОБА_6 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року.
З надісланих місцевим судом матеріалів справи вбачається, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року, позов ОСОБА_4 про визнання незаконними і скасування рішення приватного нотаріуса, витребування квартири із чужого незаконного володіння, задоволено.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_7, приватного нотаріуса ХМНО Луніної Т. А. задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова
від 25 вересня 2017 рокускасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позову. Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року скасовано.
З наведеного слідує, що предмет касаційного оскарження - рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2017 року та ухвала апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року скасовані, тому розгляд касаційної скарги є безпредметним,а відтак, касаційне провадженя підлягає закриттю.
У звʼязку з наведеним, скасовані даною постановою апеляційного суду рішення судів першої та апеляційної інстанцій є нечинними та не існують як обʼєкт оскарження, а тому касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_6 на такі судові рішення, підлягає закриттю.
Щодо касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2018 року.
Касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом установлено, що 15 грудня 2006 року між АКБ "Форум" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредитні кошти на купівлю квартири АДРЕСА_1.
В забезпечення виконання зобовʼязань за вказаним кредитним договором 15 грудня 2006 року між АКБ "Форум" та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_4 передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.
На підставі укладеного 08 червня 2016 року між АКБ "Форум" та ТОВ "АНСУ" договору про відступлення права вимоги, останнє набуло право вимоги за вищевказаними кредитним та іпотечним договорами.
24 червня 2016 року між ТОВ "АНСУ" та ОСОБА_6 укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ОСОБА_6 набув право вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором та договором іпотеки від 15 грудня 2006 року.
13 вересня 2016 року приватним нотаріусом ХМНО Луніною Т. А. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), про реєстрацію за ОСОБА_6 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до інформаційної довідки від 27 лютого 2017 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 здійснено державну реєстрацію права власності на вищевказану квартиру за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 17 лютого 2017 року.