П О С Т А НО В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 823/357/17
Провадження № 11-1330апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенко О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (далі - ТОВ СП "Нібулон") на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року (суддя Рідзель О. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (у складі колегії суддів Глущенко Я. Б., Кузьмишиної О. М., Пилипенко О. Є.) у справі за позовом Приватного підприємства "Колос Чигиринщини" (далі - ПП "Колос Чигиринщини") до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, державного реєстратора Черкаського міського управління юстиції Черкаської області ЦьопиБогдана Анатолійовича (далі - державний реєстратор), треті особи: ТОВ "СП "Нібулон", ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
У березні 2017 року ПП "Колос Чигиринщини" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 29 квітня 2016 року № 29478984 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,3490 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за ТОВ "СП "Нібулон".
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 19 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року,позов задовольнив.
Не погодившись із такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2017 року ТОВ "СП "Нібулон" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 рокута прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. У касаційній скарзі ТОВ "СП "Нібулон", серед іншого зазначає, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09 листопада 2018 року згадану вище справу передав на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду на підставі ч. 6 ст. 346 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), оскільки учасник справи оскаржує судові рішення з підстави порушення правил предметної юрисдикції.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
З матеріалів справи вбачається, що 20 грудня 2011 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та ПП "Колос Чигиринщини" (орендар) укладено договір оренди землі № 319, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у платне користування строком на 5 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 1,3490 га, кадастровий номер НОМЕР_1, і яка належить орендодавцю на праві власності.
20 квітня 2012 року вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему Чигиринського району Черкаської області за №712548704000785.
З даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обʼєктів нерухомого майна вбачається, що 29 квітня 2016 року (під час дії попереднього договору) державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію права
оренди земельної ділянки загальною площею 1,3490 га, кадастровий
номер НОМЕР_1 за іншим субʼєктом
господарювання - ТОВ "СП "Нібулон".
Вважаючи рішення державного реєстратора з подвійної реєстрації договору оренди земельної ділянки протиправним і таким, що прийняте з порушенням вимог Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Земельного кодексу України, Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі", позивач просить його скасувати, у звʼязку із чим звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції й аргументи, наведені у запереченні, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субʼєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України; в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС Україниє переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субʼєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субʼєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "субʼєкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субʼєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).