П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 818/687/17
Провадження № 11-1318апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенко О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Ануфрієва Андрія Олександровича (далі - приватний нотаріус Ануфрієв А. О.) на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року (суддя Бондар С. О.) і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (у складі колегії суддів Зеленського В. В., Чалого І. С., Пʼянової Я. В.) у справі за позовом ОСОБА_7 до приватного нотаріуса Ануфрієва А. О., треті особи: Фірма "Олімп" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Фірма "Олімп"), фізична особа-підприємець ОСОБА_9 (далі - ФОП ОСОБА_9.), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання дій неправомірними та скасування записів,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2017 року ОСОБА_7 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Ануфрієва А. О. щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про зміну права власності на нерухоме майно від 05 квітня 2017 року: № 19819256 за ОСОБА_5, № 1988966 за ОСОБА_3, № 19819176 за ОСОБА_4;
- скасувати внесені приватним нотаріусом Ануфрієвим А. О. зазначені записи про зміну права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 157,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
На обґрунтування позову ОСОБА_7 зазначив, що вказані дії вчинені відповідачем всупереч ухвали Сумського районного суду Сумської області від 27 березня 2017 року про накладення заборони на відчуження нежитлового приміщення, тобто з порушенням Закону України 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Сумський окружний адміністративний суд постановою від 06 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, позов задовольнив. Визнав неправомірними дії приватного нотаріуса Ануфрієва А. О. щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про зміну права власності на нерухоме майно від 05 квітня 2017 року № 19819256 за ОСОБА_5, № 1988966 за ОСОБА_3, № 19819176 за ОСОБА_4 та скасував зазначені записи.
Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 20 жовтня 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 подали до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та закрити провадження у справі, оскільки вважають, що за своїм характером цей спір не є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
20 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга приватного нотаріуса Ануфрієва А. О., в якій він просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд України ухвалами від 23 жовтня 2017 року відкрив касаційні провадження за вказаними скаргами.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 31 жовтня 2018 року згадану вище справу передав на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду на підставі ч. 6 ст. 346 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), оскільки учасник справи оскаржує судові рішення з підстави порушення правил предметної юрисдикції.
Дослідивши наведені в касаційних скаргах доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
У березні 2017 року ОСОБА_7 (директор Фірми "Олімп) звернувся до Сумського районного суду Сумської області з цивільним позовом до Фірми "Олімп" про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 305 тис. 511 грн 43 коп. (справа № 587/769/17).
На підставі заяви ОСОБА_10 про забезпечення позову Сумський районний суд Сумської області ухвалою від 27 березня 2017 року наклав заборону на відчуження нежитлового приміщення площею 157,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить Фірмі "Олімп". Суд заборонив державним реєстраторам вчиняти дії, повʼязані з реєстрацією речових прав та їх обтяжень щодо зазначеного нерухомого майна до вирішення справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням.
27 березня 2017 року державний виконавець Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління у Сумській області Бондаренко В. М. винесла постанову № 53654863 про арешт майна боржника, а саме: було накладено арешт на нежитлове приміщення площею 157,5 кв. м, за адресою АДРЕСА_1, що належить боржнику (Фірма "Олімп").
При цьому матеріали справи містять дані, що 01 липня 2016 року державнийвиконавецьЯсенок І. Ю. у зведеному виконавчому провадженні № 38724711 (по боржнику Фірма "Олімп") з примусового виконання виконавчих листів у цивільних справах (№ 591/7583/13-ц; № 591/4389/15-ц; № 1805/8671/12; № 591/7908/14ц) за позовами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до Фірми "Олімп", виніс постанову про передачу майна боржника стягувачам та склав відповідний акт, яким в рахунок погашення боргу передав ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 нежитлове приміщення, загальною площею 157,5 кв. м за адресою АДРЕСА_1, що належить Фірмі "Олімп".
05 квітня 2017 року приватний нотаріус Ануфрієв А. О. на підставі складених державним виконавцем постанови та акта від 01 липня 2016 року оформив свідоцтво НОМЕР_1 про придбання майна з прилюдних торгів (якщо прилюдні торги не відбулися) й того ж дня прийняв рішення № 34628141 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вніс відповідні записи (№ 19819256, № 19818966, № 19818966) про реєстрацію за ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права спільної часткової власності на 1/3 частину нежитлового приміщення, загальною площею 157,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Вважаючи неправомірними дії приватного нотаріуса Ануфрієв А. О. щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про зміну права власності на нерухоме майно від 05 квітня 2017 року, оскільки такі дії вчинені з порушенням вимог Закону № 1952-IV і всупереч ухвали Сумського районного суду Сумської області від 27 березня 2017 року про накладення заборони на відчуження нежитлового приміщення, ОСОБА_7 звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Крім того, за твердженням позивача, дії приватного нотаріуса Ануфрієва А. О. з реєстрації права власності на спірний обʼєкт нерухомого майна за ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, порушують інтереси та майнові претензії інших осіб, зокрема, ФОП ОСОБА_9, оскільки у лютому 2009 року той звертався до Господарського суду Сумської області з позовом до Фірми "Олімп" про стягнення заборгованості за договором підрядуу сумі 84 тис. 674 грн, за результатами розгляду якого ухвалою цього суду від 18 лютого 2009 року затверджено укладену між позивачем та відповідачем мирову угоду №б/н від 13 лютого 2009 року. Відповідач визнав існуючу заборгованість у сумі 84 тис. 674 грн та гарантував, що зазначена заборгованість буде погашена в термін до 28 лютого 2009 року шляхом передачі нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих на другому поверсі будівлі "В" за адресою: АДРЕСА_1 (справа № 13/735-08).
В подальшому ФОП ОСОБА_9 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Фірми "Олімп" про тлумачення правочину (мирової угоди), за результатом розгляду якого рішенням від 22 вересня 2016 року суд розтлумачив зміст мирової угоди від 13 лютого 2009 року наступним чином: заборгованість відповідача в розмірі 84 тис. 674 грн погашена перед позивачем шляхом передачі у власність ФОП ОСОБА_9 нерухомого майна, розташованого на другому поверсі будівлі "В" за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з таких приміщень: частина коридору загального користування (площа 6,1 кв. м); кабінет (площа 11,5 кв. м); туалет (площа 1,1 кв. м); туалет (площа 2,8 кв. м); кабінет (площа 7,4 кв. м); кабінет (площа 8,4 кв. м); кладова (площа 5,9 кв. м); коридор (площа 5,3 кв. м); коридор (площа 2,4 кв. м); кабінет (площа 9,5 кв. м), загалом площа нежитлових приміщень складає 60,4 кв. м (справа № 920/897/16).
Також у Господарському суді Сумської області перебувала справа
№ 13/104-09 за позовом ФОП ОСОБА_9 до Фірми "Олімп" про стягнення заборгованості за договором про зворотну фінансову допомогу у сумі 71 тис. 500 грн, за результатами розгляду якої ухвалою цього суду від 12 березня 2009 року затверджено укладену між позивачем та відповідачем мирову угоду від 02 березня 2009 року, за умовами якої відповідач визнав існуючу заборгованість у сумі 71 тис. 500 грн та гарантував, що зазначена заборгованість буде погашена в термін до 20 березня 2009 року шляхом передачі нерухомого майна, а саме: частини приміщень, розташованих на другому поверсі будівлі "В" за адресою: АДРЕСА_1.
У грудні 2016 року ФОП ОСОБА_9 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Фірми "Олімп" про тлумачення правочину (мирової угоди), за результатом розгляду якого рішенням від 13 грудня 2016 року суд розтлумачив зміст мирової угоди, укладеної 02 березня 2009 року, наступним чином: заборгованість відповідача в розмірі 75 тис. 500 грн погашена перед позивачем шляхом передачі у власність ФОП ОСОБА_9 нерухомого майна, розташованого на другому поверсі будівлі "В" за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з таких приміщень: кабінет (площа 14,5 кв. м); кабінет (площа 17,2 кв. м); кладова (площа 5,3 кв. м); коридор загального користування(площа 4,3 кв. м); коридор загального користування (площа 9,67 кв. м), загалом площа нежитлових приміщень складає 50,97 кв. м (справа № 920/1101/16).
Отже, всі зазначені справи розглядалися за позовами різних осіб до Фірми "Олімп" в порядку цивільного та господарського судочинства, за результатами розгляду яких нерухоме майно (нежитлове приміщення в АДРЕСА_1), що належить Фірмі "Олімп", було предметом забезпечення боргових зобовʼязань.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції й аргументи, наведені у відзиві, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Велика Палата Верховного Суду не погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субʼєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України; в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом).