П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 619/1680/17-ц
Провадження № 14-83цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ЛященкоН. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О.С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2017 року (суддя Якименко Л. О.) та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року (судді Бурлака І. В., Карімова Л. В., Яцина В. Б.)
у цивільній справі за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: Фермерське господарство "Веселе", Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання наказу незаконним, договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2017 року керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області), в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області № 124-СГ від 22 січня 2015 року про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_3; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19 січня 2015 року, укладений між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_3; скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки; зобовʼязати ОСОБА_3 повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку площею 71,6083 га (кадастровий номер НОМЕР_1), розташовану за межами населених пунктів Слатинської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області; судові витрати стягнути з відповідачів.
Позовну заяву мотивовано тим, що під час вивчення правомірності передачі в оренду земельних ділянок, розташованих на території Дергачівського району, Дергачівська місцева прокуратура встановила, що наказом Головного управління Держземагенства у Харківській області № 124-СГ від 22 січня 2015 року ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 71,6083 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів Слатинської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років. Позивач вважає, що вказаний наказ прийнято з порушенням вимог статей 116, 118, 121, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство". Зазначає, що ОСОБА_3 є засновником ФГ "Веселе" та ТОВ "Ніка-агро 2", і їй уже виділялися земельні ділянки за рахунок земель державної власності для ведення фермерського господарства. Зокрема, рішенням IX сесії XXIII скликання від 12 квітня 2000 року надано земельну ділянку для створення фермерського господарства загальною площею 17,82 га, на підставі якого остання отримала державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_2. Тому позивач вважає, що ОСОБА_3 фактично отримала земельну ділянку не для ведення фермерського господарства, а для іншої підприємницької діяльності.
На виконання зазначеного наказу між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та відповідачем 19 серпня 2015 року укладено договір оренди вказаної земельної ділянки (далі - Договір оренди) для ведення фермерського господарства строком на 49 років, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 вересня 2015 року за № 11111293 приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Харківської області Смоляною В. В. Договір оренди на порушення вимог статті 13 Закону України "Про оцінку землі" укладено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є обовʼязковою при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Харківській області не було дотримано встановленого законом порядку визначення орендної плати за спірну земельну ділянку. Позивач вважає, що земельну ділянку передано в оренду ОСОБА_3 з порушенням статей 122, 123, 134 ЗК України, тому наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 124-С від 22 січня 2015 року необхідно визнати незаконним та скасувати, договір оренди - визнати недійсним.
Ухвалами Дергачівського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2017 року залучено до участі в справі третіх осіб: ФГ "Веселе" та Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
У судовому засіданні 31 жовтня 2017 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заявив клопотання про залишення позовної заяви керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області без розгляду та про закриття провадження у справі.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2017 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про залишення позовної заяви керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області без розгляду відмовлено. Провадження у справі закрито.
Розʼяснено сторонам на підставі частини другої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) про необхідність звернення із цим позовом до господарського суду.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що за своєю правовою природою, з урахуванням цільового призначення земельних ділянок (для ведення фермерського господарства), оскаржуваний договір оренди землі містить усі ознаки господарського договору, кінцевою метою якого є отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності, тому цей спір не підвідомчий суду загальної юрисдикції, а провадження у справі підлягає закриттю.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2017 року ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що спір з приводу земельної ділянки, яка видана фізичній особі для ведення фермерського господарства і в подальшому використовується нею у господарській діяльності фермерського господарства підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, заступник прокурора Харківської області,посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що учасником спірних правовідносин є ОСОБА_3, саме їй як фізичній особі, а не заснованому нею в 2001 році ФГ "Веселе", як юридичній особі, надавалась спірна земельна ділянка. ФГ "Веселе" як юридична особа могло отримати додаткову земельну ділянку лише за результатами проведення земельних торгів, тому спір у цій справі підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 22 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
02 травня 2018 року надійшов відзив представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на касаційну скаргу, в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 05 грудня 2018 року призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Касаційний цивільний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 10 січня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки заступник прокурора Харківської області оскаржує судові рішення з підстав порушення правил субʼєктної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду вважала мотиви, на підставі яких постановлено зазначену ухвалу Верховного Суду, обґрунтованими та ухвалою від 25 лютого 2019 року прийняла справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При визначенні предметної та/або субʼєктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 19 ЦПК України у редакції ЗаконуУкраїни від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон№ 2147-VIII).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій)господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь субʼєкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Статтею 20 ГПК України (у редакції Закону № 2147-VIII) визначено особливості предметної та субʼєктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у звʼязку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобовʼязання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та субʼєктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субʼєктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами, Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області № 124-СГ від 22 січня 2015 року ОСОБА_3 надано в оренду земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 71,6083 га із кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів Слатинської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років.
На виконання зазначеного наказу між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_3 19 серпня 2015 року укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки площею 71,6083 га (рілля) з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована за межами населених пунктів Слатинської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства строком на 49 років, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 вересня 2015 року за № 11111293.