Постанова
іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 755/10670/17
провадження № 51-4480км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів: Білик Н.В., Марчука О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапона В.О.,
прокурора Сингаївської А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040008584 за обвинуваченням
ОСОБА_1, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у місті Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 15 серпня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовʼязки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично зʼявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишений у вигляді домашнього арешту.
Прийняте рішення щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 21 червня 2017 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, перебуваючи у тролейбусі №50, який рухався від зупинки громадського транспорту "метро Дарниця" до зупинки "Київ-Дніпровський" в місті Києві, діючи повторно, таємно викрав з лівої кишені джинсів ОСОБА_2 гаманець вартістю 100 грн., у якому знаходились грошові кошти в сумі 201 грн.
Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 29 листопада 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі в редакції змінених доводів прокурор посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність просить змінити судові рішення, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання, визначене судом першої інстанції. Зазначає, що відповідно до п.7 ч.1 ст.89 КК України строк погашення попередньої судимості ОСОБА_1 закінчився, а тому кваліфікація дій останнього за ознакою "вчинення злочину повторно" є необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Сингаївська А.О. просила задовольнити змінену касаційну скаргу прокурора з викладених в ній підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, зазначених у вироку, не оскаржуються.
Разом з тим, доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації дій засудженого за ознакою повторності є обґрунтованими.
Відповідно до пункту 1 примітки до статті 185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.32 КК України повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.