Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 520/10894/16-ц
провадження № 61-16540св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В.В.,
Штелик С. П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2016 року у складі судді Бескровного Я. В. та рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 рокуу складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сидоренко І. П., Погорєлової С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_5,
відповідач - ОСОБА_4,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У вересні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що позивач з грудня 2014 року проживала з відповідачем та перебувала з ним у фактичних шлюбних стосунках. 23 грудня 2015 року у них народилась дочка - ОСОБА_6, батьком якої записаний відповідач ОСОБА_4 Однак після народження дитини між ними виник конфлікт та з 13 липня 2016 року позивач разом з малолітньою дитиною стали проживати окремо. Відповідач ухиляється від виконання батьківських обовʼязків, зокрема не хоче допомагати утримувати дитину матеріально. Вказувала, що відповідач працевлаштований та має постійний систематичний дохід.
У звʼязку з викладеним просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 у розмірі 35 % від заробітної плати (доходів) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2016 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07 вересня 2016 року до повноліття дитини.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано закріпленим у законодавстві обовʼязком батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, який покладається на них в рівних частках. Ураховуючи вік дитини та її проживання з позивачем, та те, що відповідач працює приватним підприємцем і отримує нерегулярний дохід, а інших аліментних зобовʼязань в його немає, то суд в інтересах дитини визначив розмір аліментів у вигляді 1/3 частини від доходу відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_7, задоволено частково, рішенням суду першої інстанції від 13 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 25 000,00 грн щомісячно, починаючи з 07 вересня 2016 року до повноліття дитини.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції, стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти у вигляді 1/3 частини від доходу відповідача щомісяця, дійшов неправильного висновку, оскільки не врахував, що відповідач є приватним підприємцем та має нерегулярний дохід, тому, враховуючи щомісячний дохід відповідача, з нього на користь
ОСОБА_5 необхідно стягнути аліменти на утримання його дочки у розмірі 25 000,00 грн щомісячно, починаючи стягнення з 07 вересня 2016 року до повноліття дитини.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуальногоправа, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення при неповному зʼясуванні обставин справи. Зокрема вказує, що суд першої інстанції, стягуючи з нього аліменти на утримання дочки у частці від його доходу, залишив поза увагою ту обставину, що він є фізичною особою-підприємцем та має нерегулярний і мінливий дохід. Суд апеляційної інстанції, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем та має нерегулярний дохід, скасував рішення суду першої інстанції та визначив аліменти у твердій грошовій сумі, однак при визначенні розміру аліментів у розмірі 25 000,00 грн щомісячно порушив вимоги законодавства. Вказує, що стягуючи з нього на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 25 000,00 грн, суд апеляційної інстанції не встановив розмір його заробітку (доходу) після утримання з нього податку; не врахував стан здоровʼя та матеріальне становище дитини, стан здоровʼя і матеріальне становище платника аліментів; наявності у платника аліментів на утриманні інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, та інших обставини, які мають істотне значення для вирішення справи. Апеляційний судом при визначенні розміру аліментів не було враховано розмір мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки 25 000,00 грн на місяць на утримання малолітньої дитини є досить високою виплатою. Також суд апеляційної інстанції, стягуючи такий розмір аліментів на майбутнє, не дослідив джерело прибутку від його підприємницької діяльності, оскільки виплати, які він отримував від ТОВ "Сіклум" перестали надходити на його рахунок з серпня по грудень 2016 року, у звʼязку з чим у нього немає можливості сплачувати визначений судом розмір аліментів.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У червні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_5 на касаційну скаргу ОСОБА_4, у якій, вказувала, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги спрямовані на те, щоб ввести суд в оману та не сплачувати на утримання дочки аліментів. Вказує, що дії відповідача спрямовані на те, щоб суд визначив аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 850,00 грн. Зазначає, що відповідач з метою введення суду в оману про заробітну плату (дохід), яку він отримує від здійснення підприємницької діяльності, вдався до вчинення злочину, зокрема з жовтня 2016 року відповідач розірвав контракт з ТОВ "Сіклум", а його мати ОСОБА_8, яка за освітою філолог, з 4 квартала
2016 року розпочала здійснювати підприємницьку діяльність у сфері інформаційних технологій та уклала з вказаним товариством аналогічний контракт, який до цього був укладений з її сином. З даного питання стосовно ОСОБА_4 порушено кримінальне провадження № 12017160480000862 за частиною першою статті 164 КК України. Також вказує, що після проведення судово-генетичної експертизи ОСОБА_4 не заперечує свого батьківства. Зазначає, що вона разом з дитиною змушена протягом трьох років жити на заробітну плату лікаря, яка становить 3 200,00 грн та допомогу від батьків пенсіонерів, оскільки відповідач умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обовʼязків.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди встановили, що сторони у справі є батьками неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем (а. с. 9).
Відповідач є приватним підприємцем, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку Серії НОМЕР_1 (а. с. 21).
Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно довідки Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 15 листопада 2016 року № 22427 фізична особа-підприємець
ОСОБА_4 має загальну суму доходів за 2015 рік 1 578 071,52 грн, а за
9 місяців (3 квартали) 2016 року його сума доходів становить 907 578,55 грн
(а. с. 52).
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України