Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа №401/2852/16-ц
провадження №61-25416св8
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості по заробітні платі, моральної шкоди; за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 листопада 2017 року у складі судді Гармаш Т. І. та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 13 березня 2018 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Авраменко Т. М., Кіселика С. А.,
учасники справи:
позивач - відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідач - позивач за зустрічним позовом - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі -ФОП ОСОБА_2.), у якому просила визнати наказ від 09 серпня 2016 року про звільнення її з роботи незаконним та поновити її на роботі на посаді менеджера, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 15 698,88 грн, заборгованість по заробітні платі у розмірі 1 706,40 грн та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
2. Позовна заява мотивована тим, що за трудовим договором
від 01 вересня 2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1, остання була прийнята на посаду менеджера (управителя) із збуту. 05 серпня 2016 року позивач вирішила звільнитись за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України. Наказом від 09 серпня
2016 року позивач була звільнена з роботи у звʼязку із втратою довіри з боку роботодавця з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статі 41 КЗпП України.
3. Позивач вважає, що її звільнення із займаної посади за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України відбулось з порушенням норм трудового законодавства з огляду на те, що займана нею посада не передбачає безпосереднього обслуговування грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей.
4. Позивач також указала, що при звільнені з нею не було здійснено повний розрахунок по заробітній платі, а саме, не виплачено заробітну плату за липень 2016 року та з 1 по 9 серпня 2016 року.
5. ФОП ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 70 983,20 грн на відшкодування шкоди, завданої працівником при виконанні трудових обовязків.
6. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що після перевірки документації було виявлено, що ОСОБА_1 привласнила кошти, які були прийняті нею від замовників, для виконання замовлень на загальну суму
70 983,20 грн. Наведене стало підставою для звернення до правоохоронних органів про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ознаками злочинів, передбачених стаття 190, 191 КК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
8. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за липень 2016 року у розмірі 726,33 грн, вимоги про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишені без задоволення. У задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником відмовлено.
9. Додатковим рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2017 року вирішено питання розподілу судових витрат.
10. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1, здійснюючи безпосереднє обслуговування грошових коштів, своїми винними діями надала достатніх підстав для недовіри до неї з боку роботодавця ФОП ОСОБА_2, а тому наказ від 09 серпня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України відповідає вимогам закону.
11. Місцевий суд також дійшов висновку про недоведеність
ФОП ОСОБА_2 причино-наслідковогого звʼязку між діями
ОСОБА_3 та наслідками, що настали. Не доведено, які саме невиконання посадових обовʼязків було порушено ОСОБА_1, що призвели до наслідків у вигляді матеріальної шкоди. ФОП ОСОБА_2 не надала документів бухгалтерського обліку, які б підтвердили завдання працівником ОСОБА_1 реальних збитків.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
12. ОСОБА_1 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні її позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
13. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось, тому апеляційним судом не перевірялось.
14. Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 13 березня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 13 листопада 2017 року залишено без змін.
15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановивши, що з боку працівника ОСОБА_1 мало місце вчинення умисно дії, яка дала власнику підстави для втрати довіри до такого працівника, суд першої інстанції прийшов вірного висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні предʼявленого нею позову. Місцевий суд правильно застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, ухвалив рішення з додержанням норм процесуального закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні її позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди та постанову апепляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення вимог, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди неправильно застосували пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України, невірно визнали законною таку підставу звільнення позивача, як вчинення винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності.
18. Касаційна скарга містить посилання на те, що посадова інструкція позивачу розроблено не було, а за умовами трудового договору визначено її посадові обовʼязки. До обовʼязків ОСОБА_1 не входило здійснення операцій з грошовими коштами, їх прийняття, обслуговування, зберігання, розподіл, тощо.
19. Аргументом касаційної скарги також указано те, що місцевий суд прийшов до взаємовиключних висновків, а саме, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд посилався на недоведення відповідачем, які саме посадові обовʼязки були порушені ОСОБА_1, що призвели матеріальної шкоди. Не доведена наявність прямої дійсної шкоди, а саме реальних збитків підприємця. Наголошено, що доказом реальних збитків підприємця є дані бухгалтерського обліку.
Доводи інших учасників справи
20. Інші учасники справи не скористалися правом подання до суду відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21. 01 вересня 2015 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений трудовий договір, відповідно до якого остання була прийнята на посаду менеджера (управителя) в роздрібній торгівлі непродовольчих товарів.
22. Згідно пункту 2 наведеного трудового договору ОСОБА_1 зобовʼязана була виконувати обовʼязки менеджера (управителя) із збуту, а саме: організовувати збутову діяльність відповідно до замовлень і укладених договорів, забезпечувати постачання продукції споживачам у встановлені терміни в повному обсязі, вносити пропозиції щодо коригувань цін на продукцію, виконувати роботу з укладення договорів на постачання продукції, складати заявки, зведені відомості замовлень, організовувати і контролювати своєчасне відвантаження готової продукції відповідно до укладених договорів, одержувати та аналізувати претензії від покупців щодо невідповідності якості, кількості і комплектації продукції, яка постачається, порушення термінів постачання.
23. Дорученням від 01 вересня 2015 року ФОП ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 на укладення від її імені договорів поставки та монтажу металопластикової продукції на суму в межах 50 000 грн по кожній угоді та приймати готівкові кошти в якості розрахунку згідно з укладеними договорами. Доручення видане строком на 1 рік.
24. Згідно з прибутковими касовими ордерами ОСОБА_1 на постійній основі здійснювала приймання готівкових коштів від замовників, про що свідчить її підпис у графі "одержав касир".
25. 02 лютого 2016 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір, за умовами якого останній замовив у ФОП ОСОБА_2 металопластикові вироби.
26. Приймання ОСОБА_1 від ОСОБА_4 грошових коштів у лютому та червні 2016 року на загальну суму 14 000 грн підтверджується прибутковими касовими ордерами
27. Договором від 08 серпня 2016 року, укладеним між
ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4, підтверджується, що з метою підтримання ділової репутації, яка постраждала у звʼязку із неправомірними діями ОСОБА_1, а саме отримання нею грошових коштів від ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_2 зобовʼязується передати у власність ОСОБА_4 металопластикові вироби згідно з параметрами, узгоджених сторонами, та провести їх монтаж.