Постанова
Іменем України
21 березня 2019 року
м. Київ
справа № 333/4789/16
провадження № 61-30062св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Кочеткової І. В., Гончар М. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю.
Позовну заяву мотивовано тим, що відповідно договору дарування від 13 листопада 2004 року йому на праві власності належить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. 05 серпня 2006 року у його будинку була зареєстрована ОСОБА_5, яка не належить до членів його сімʼї та з часу реєстрації по час його звернення до суду мешкає у цьому будинку. У звʼязку з реєстрацією відповідача у вказаному будинку він не має можливості продати належний йому будинок.
Враховуючи викладене, позивач просив суд усунути йому перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право користування будинком з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року у складі судді Ярошенко А. Г. позов ОСОБА_4 задоволено.
Усунуто перешкоди ОСОБА_4 у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право користування будинком з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що реєстрація відповідача у належному позивачу житлі перешкоджає йому як власнику реалізувати свої права щодо розпорядження належним йому майном. Відповідач втратила право користування майном позивача у звʼязку з тим, що сторони з травня 2016 року не проживають однією сімʼєю, не ведуть спільного господарства, не перебувають у зареєстрованому шлюбі, а будь-яких договорів з приводу користування цим майном вони не укладали.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2017 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_5, скасовано рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі 704 грн.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідач зареєструвалась у вказаному будинку як член сімʼї позивача та набула право користування цим будинком, а припинення сімейних відносин із власником будинку не позбавляє її такого права. Передбачені статтями 405 ЦК України та 157 ЖК УРСР підстави для виселення або визнання ОСОБА_5 такою, що втратила право користування спірним житлом, - відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що він не перебував із відповідачем у сімейних відносинах, не вів спільного господарства, а тому вона не має право користуватися належним йому будинком, порушуючи його право власності.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до договору дарування від 13 листопада 2004 року ОСОБА_4 на праві власності належить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, у якому сторони з грудня 2003 року по травень 2016 року мешкали однією сімʼєю.
05 серпня 2006 року у вказаному будинку була зареєстрована ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась ОСОБА_6, батьком якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
За положеннями статті 47 Конституції України та статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.