Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 757/20309/15-ц
провадження № 61-16231св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В.В.,
Штелик С. П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Військової частини 3066 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 травня 2016 року у складі судді Писанець В. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2016 рокуу складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Військова частина 3066,
третя особа - ОСОБА_5,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У червні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Військової частини 3066, третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовна заява мотивована тим, що у грудні 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі її автомобіля, з вини військовослужбовця ОСОБА_5 під час керування ним автомобілем, який належить на праві власності відповідачу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, за ремонт яких вона сплатила 83 855,00 грн. Страхова компанія відповідача повернула ОСОБА_4
44 890,93 грн за ремонт пошкодженого автомобіля, однак цієї суми не вистачило для покриття всіх витрат, понесених у звʼязку із ДТП. Також вказувала, що у звʼязку з ДТП, яка потягла значні витрати на відновлення пошкодженого автомобіля та неможливості використовувати цей автомобіль протягом 3 місяців, шоковий стан, переживання внаслідок одержання забоїв, ссадин, крововиливів мʼяких тканин підборіддя, забою губи, забою грудної клітини, які були завдані її матері, яка в той час керувала автомобілем, їй було завдано душевних страждань.
У звʼязку з викладеним просила стягнути з відповідача на її користь відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 38 965,00 грн та відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 30 000,00 грн.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня
2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з Військової частини 3066 на користь ОСОБА_4 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 38 965,00 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000,00 грн, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що особа, з вини якої сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої позивачу спричинено матеріальні збитки, є військовослужбовцем Військової частини 3066 та перебуває на посаді водія, тому відшкодування такої шкоди покладається саме на відповідача як власника джерела підвищеної небезпеки.Також ураховуючи те, що автомобіль позивача було пошкоджено та її матері, яка керувала транспортним засобом, було завдано численних тілесних пошкоджень, позивачу було завдано душевних страждань, а тому її вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими та з урахуванням вимог розумності і справедливості підлягають задоволенню у розмірі 3 000,00 грн.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі Військова частина 3066, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення містять лише формальне обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог позивача, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема вказують, що ПрАТ "СК "Провідна" було проведено експертну оцінку пошкоджень автотранспорту позивача та було визначено вартість відновлювального ремонту з урахуванням зношеності автомобіля у розмірі 44 890,93 грн. Позивач надала до суду лише акт виконаних робіт від 19 березня 2015 року
№ АМЛ00011747, проведених ТОВ "Авто-Мотив ЛТД", згідно якого вартість наданих цим товариством послуг становить 83 855,93 грн, однак вказаний розмір відновлювального ремонту не підтверджений належними доказами, оскільки в матеріалах справи відсутній будь-який належний та допустимий документ, а саме звіт про оцінку пошкоджень автомобіля чи висновок автотоварознавчого дослідження автомобіля, які б спростували експертну оцінку, проведену ПрАТ "СК "Провідна", та свідчили б про те, що відновлювальний ремонт цього автомобіля має бути більшим, ніж визначено страховою компанією. Також вказували, що позивач не довела належними та допустимими доказами той факт, що їй було завдано душевних хвилювань у звʼязку з тим, що вона протягом 3 місяців не могла використовувати свій автомобіль, оскільки вона самостійно обирала станцію технічного обслуговування та узгоджувала з ними термін виконання відновлювального ремонту та термін у 3 місяці її влаштовував. Також не доведено позивачем і факту заподіяння її матері тілесних ушкоджень, оскільки з довідки станції швидкої медичної допомоги не встановлено факту заподіяння моральних страждань, а співробітниками органів внутрішніх справ стосовно водія ОСОБА_5 не було порушено кримінальної справи по факту спричинення тілесних ушкоджень у результаті цього ДТП.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Суди встановили, що 17 грудня 2014 о 07:50 годині на вул. Чорновола у
м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області сталася ДТП за участі легкового автомобіля TOYOTA Land-Cruiser Pradoпід керуванням
ОСОБА_5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Військовій частині 3066, поліс обовʼязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ "СК "ПРОВІДНА", та легковим автомобілем КІА CEED, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, що належить ОСОБА_4, поліс обовʼязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ "СК "УНІКА" (а. с. 8).
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від
05 січня 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтями 124, 40-1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн на користь держави (а. с. 11-12).
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль позивача КІА CEED, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ПрАТ "СК "Провідна", де була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, позивачу було відшкодовано збитки в розмірі44 890,93 грн.
Згідно акта виконаних робіт ТОВ "Авто-Мотив ЛТД" від 19 березня 2015 року
№ АМЛ00011747 вартість відновлювального ремонту автомобіля "KIA CEED", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 83 855,93 грн (а. с.13-17).
Факт оплати позивачем вказаного відновлювального ремонту підтверджується рахунками від 19 березня 2015 року № 1922, № 1923 та відповідними фіскальними чеками № 9704, № 9699 (а. с.18-19).
За загальними правилом частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовʼязків.
Отже, володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т. п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Таким чином, під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за статтею 1172 ЦК України свони повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених статтею 1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у звʼязку з виконанням трудових (службових) обовʼязків незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
Аналіз норм статтей 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Тому, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що Військова частина 3066 є належним відповідачем у справі та повинна нести передбачену цивільним законодавством відповідальність за неправомірні дії військовослужбовця, який перебуваючи на службі на посаді водія та завдав шкоди автомобілю позивача.
Разом з тим, суди, задовольняючи позовні вимоги позивача та стягуючи на її користь відшкодування матеріальних збитків у розмірі 38 965,00 грн, належним чином не перевірили розмір такого відшкодування з огляду на таке.
Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обовʼязкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентуються Законом України "Про обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон).