Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 569/12154/17
провадження № 61-11689св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Мартєва С. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року у складі головуючого судді Першко О. О. та постанову апеляційного суду Рівненської області від 16 січня 2018 року у складі суддів: Ковальчук Н. М., Бондаренко Н. В., Шимківа С. С.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (далі - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів") про стягнення компенсації втрат частини грошових доходів у звʼязку із невиплатою середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позов мотивовано тим, що рішенням Рівненського міського суду від 21 січня 2015 року на її користь стягнуто з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 80 423 грн 20 коп. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2015 року стягнуто з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 17 172 грн 23 коп. На даний час вказані судові рішення відповідачем не виконані, внаслідок чого відбувається знецінення доходу, встановленого рішеннями суду у вигляді середньої заробітної плати, а тому вона має право на стягнення компенсації втрат частини грошових доходів у звʼязку з невиплатою середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням уточнень, просила стягнути з відповідача на її користь: компенсацію втрати частини доходів в розмірі 55 411 грн 58 коп. у звʼязку з порушенням строків виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 80 423 грн 20 коп. за період з 01 лютого 2015 року по 31 серпня 2017 року; компенсацію втрати частини доходів в розмірі 2 629 грн 22 коп. у звʼязку з порушенням строків виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 11 070 грн 40 коп. за період з 01 липня 2015 року по 31 серпня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року у задоволені вказаного позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, має разовий характер та не є заробітною платою, визначеною як періодичний платіж. Оскільки законодавством про працю строки виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не визначені, немає правових підстав для нарахування на середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні сум компенсації втрати частини доходів у звʼязку з порушенням строків його виплати.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Рівненської області від 16 січня 2018 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку і не є заробітною платою, визначеною як періодичний платіж, строки виплати якого чинним законодавством не встановлені, а тому компенсація, передбачена статтею 34 Закону України "Про оплату праці", на середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні не нараховується.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що середня заробітна плата за весь час затримки розрахунку входить до структури заробітної плати, тому на неї також має нараховуватися компенсація втрати частини заробітної плати у звʼязку із порушенням строків її виплати.
Аргументи ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" - відповідача у справі
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" зазначило про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. Доводи позивача про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, стягнутий судом з відповідача, по суті є складовою заробітної плати, не заслуговують на увагу, оскільки суперечать нормам чинного законодавства. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку та не є заробітною платою визначеною як періодичний платіж і законодавством про працю строки його виплати не визначені, тому компенсація, передбачена статтею 34 Закону України "Про оплату праці" на середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні не нараховується.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обовʼязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.