Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 639/1388/18
(4-с/639/25/18)
провадження № 61-41726св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_4
заінтересована особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області
представник - державний виконавець Мінькова Вікторія Володимирівна,
заінтересовані особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову апеляційного суду Харківської області від 11 липня 2018 року у складі суддів Хорошевського О. М., Бровченка І. О., Кіся П. В.,
ВСТАНОВИВ :
У березні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (далі - МВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах
м. Харкова, орган ДВС) Мінькової В. В., заінтересовані особи:
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), в які просив визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 грудня 2017 року, винесену державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мінькової В. В.
Скарга мотивована тим, що 27 грудня 2017 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Міньковою В. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Жовтневим районним судом м. Харкова 13 квітня 2017 року, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" за договором надання споживчого кредиту від 04 вересня 2008 року заборгованості за кредитом та процентами в розмірі 58 821,06 доларів США та пеню у розмірі 48 791,38 грн.
Вказана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 14 березня 2018 року заявником виявлено, що стягувачем не у повному обсязі сплачено авансовий внесок, що є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу, а не відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 травня 2018року скаргу задоволено.
Визнано неправомірною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 27 грудня 2017 року, винесену державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Міньковою В. В.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що під час відкриття виконавчого провадження державний виконавець, дії якого оскаржуються, не виконав приписів пункту 4 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Постановою апеляційного суду Харківської області від 11 липня 2018 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та в задоволенні скарги відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що за правилами, встановленими пунктом 8 частини четвертої статті 43 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено повернення виконавчого документу стягувачу у випадку, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обовʼязковим. З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що ПАТ "УкрСиббанк" 22 грудня
2017 року разом з заявою про відкриття виконавчого провадження та виконавчим листом, виданим Жовтневим районним судом м. Харкова,
13 квітня 2017 року надано платіжне доручення, яке підтверджує авансовий внесок. Під час розгляду скарги, суд першої інстанції не врахував, що під час проведення виконавчих дій державний виконавець, відповідно до вимог закону має можливість достягнути зі стягувача витрати на проведення таких дій.
Відмовляючи у задоволенні скарги, апеляційний суд з урахуванням положень статті 447 ЦПК Українивиходив з того, що заявником не наведено, які його права чи свободи порушені відкриттям виконавчого провадження 27 грудня 2017 року за заявою ПАТ "УкрСиббанк", і будь-які посилання на це скарга не містить.
У касаційній скарзі, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати прийняту цим судом постанову із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 26, 43 Закону України "Про виконавче провадження" та не врахував, що стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску у розумінні частини другої статті 26 вказаного Закону, а сплатив меншу суму, яка не може розглядатись як авансовий внесок. Державний виконавець неправомірно не застосував припис пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" та не повернув виконавчий документ стягувачу. Посилання суду апеляційної інстанції на статтю 43 Закону України "Про виконавче провадження" є помилковим, оскільки вказана норма не надає державному виконавцю право стягнути незаконно недоплачений авансовий внесок.
Крім того, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що права та свободи ОСОБА_4 не були порушені відкриттям виконавчого провадження.
Заявник також посилається на те, що державний виконавець Мінькова В. В. не мала права подавати апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу МВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах М. Харкова, не погодився з доводами
ОСОБА_5 та просив залишити прийняту у справі апеляційним судом постанову без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.
Інші учасники справи не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.