1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


25 березня 2019 року

м. Київ


справа № 372/688/16-ц

провадження № 61-27561св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації,

відповідачі: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк",


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року у складі судді Проць Т. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Сержанюка А. С., Журби С. О.,


ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2016 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, Публічне акціонерне товариство "Міський комерційний банк" (далі - ПАТ "МКБ") про визнання недійсними та скасування рішень, державних актів, витребування земельних ділянок з незаконного володіння.


Свої вимоги обґрунтовував тим, що у 2001 році ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 рішенням Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області передано у власність земельні ділянки. Частина вказаних громадян на підставі договорів купівлі-продажу відчужили земельні ділянки ОСОБА_7, якою вони були обʼєднані з отриманням державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 загальною площею 1,6634 га, та згодом відчужено ОСОБА_4, якому рішенням Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області ще виділено земельну ділянку яку він обʼєднав із придбаною, а потім розділив на 10 земельних ділянок меншого розміру із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Інша частина громадян, відчужили земельні ділянки ОСОБА_5, якому Виконавчим комітетом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області також ще виділено земельну ділянку, яку він обʼєднав із придбаними, а потім розділив на 9 ділянок із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Інша частина громадян, відчужила земельні ділянки ОСОБА_8, якій також виділено земельні ділянки, обʼєднано, а потім розділено.


З повідомлення Київського ДП "КИЇВГЕОІНФОРМАТИКА" вбачається, що спірні земельні ділянки передані за рахунок земель водного фонду, а саме за рахунок поверхні 100 метрової прибережної захисної смуги р. Дніпро Канівського водосховища та водної поверхні. Цільове призначення земель водного фонду у межах спірних земельних ділянок у 1999-2012 роках не змінилося. Так як передача у приватну власність земель водного фонду для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства законом не передбачена, земельні ділянки, що є предметом спору, передані у власність Козинською селищною радою Обухівського району Київської області незаконно, також незаконно змінено їхнє цільове призначення.

Враховуючи викладене, позивач просив визнати недійсним і скасувати рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області "Про передачу безкоштовно у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства" від 22 лютого 2001 року № 1/2; "Про довиділення та передачу у приватну власність земельної ділянки" від 25 липня 2002 року № 108/114; "Про довиділення та передачу у приватну власність земельної ділянки" від 25 липня 2002 року № 108/113; "Про довиділення та передачу у приватну власність земельної ділянки" від 25 липня 2002 року № 108/112 та визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки видані ОСОБА_4: серії НОМЕР_2 серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4, серії НОМЕР_5, серії НОМЕР_6, серії НОМЕР_7, серії НОМЕР_8, серії НОМЕР_9, серії НОМЕР_10, серії НОМЕР_11; видані ОСОБА_5: серії НОМЕР_12, серії НОМЕР_13, серії НОМЕР_14, серії НОМЕР_15 серії НОМЕР_16, серії НОМЕР_17, серії НОМЕР_18, серії НОМЕР_19, серії НОМЕР_20; видані ОСОБА_8: серії НОМЕР_21, серії НОМЕР_22, серії НОМЕР_23, серії НОМЕР_24, серії НОМЕР_25, серії НОМЕР_26, серії НОМЕР_27, серії НОМЕР_28. Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_4 земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_29 площею 0,1686 га, НОМЕР_30 площею 0,1486 га, НОМЕР_31 площею 01270 га, НОМЕР_32 площею 0,1558 га, НОМЕР_33 площею 0,1810 га, НОМЕР_34 площею 0,1809 га, НОМЕР_35 площею 0,3228 га, НОМЕР_36 площею 0,0491 га, НОМЕР_37 площею 0,3897 га, НОМЕР_38 площею 0,3594 га, у ОСОБА_5 земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_39 площею 0,1353 га, НОМЕР_40 площею 0,1515 га, НОМЕР_41 площею 01440 га, НОМЕР_42 площею 0,1687 га, НОМЕР_43 площею 0,3643 га, НОМЕР_44 площею 0,3493 га, НОМЕР_45 площею 0,0278 га, НОМЕР_46 площею 0,2554 га, НОМЕР_47 площею 0,4192 га, у ОСОБА_6 земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_48 площею 0,1702 га., НОМЕР_49 площею 0,1822 га., НОМЕР_50 площею 0,1791 га, НОМЕР_51 площею 0,3253 га, НОМЕР_52 площею 0,1390 га, НОМЕР_53 площею 0,1206 га, НОМЕР_54 площею 0,2112 га, НОМЕР_55 площею 0,1292 га, які знаходиться в смт Козині Обухівського району Київської області.


Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016року у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області відмовлено.


Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що землі, які передані Виконавчим комітетом Козинської селищної ради у власність громадян, є землями водного фонду і не могли бути придатними для використання під будівництво та обслуговування житлових будинків. Разом з тим, позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог прокурора.


Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.


Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із правильності висновків суду першої інстанції про пропуск прокурором строку позовної давності, оскільки державі в особі утворених нею органів, які мали повноваження щодо розпорядження землями державної власності та контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, було і обʼєктивно могло бути відомо про порушення права власності держави на землю з часу вчинення порушення.


Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників


У червні 2017 року перший заступник прокурора Київської області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2016 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що позивачем у вказаній справі виступає Київська обласна державна адміністрація, яка дізналася про порушене право лише під час листування з органами прокуратури в березні 2016 року, отримавши повідомлення про предʼявлення органами прокуратури позовної заяви до Обухівського районного суду, на що під час судових засіданнях неодноразово зверталася увага суду представником Київської обласної державної адміністрації. Оскільки в Управлінні містобудування та архітектури Обласного центру з охорони памʼяток історії, археології та мистецтва при Управлінні культури Київської обласної державної адміністрації відсутні повноваження щодо розпорядження землями державної форми власності чи здійснення державного контролю у сфері земельних правовідносин, вони не мали можливості та обовʼязку встановлювати обставини отримання у приватну власність спірних земельних ділянок, тим паче передавати вказані відомості до Київської обласної державної адміністрації. Звернення прокурора до суду в таких спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання про повернення в державну власність земель водного фонду, які фактично протиправно залишаються у власності фізичних осіб.


У жовтні 2017 року на адресу суду надійшли заперечення ОСОБА_4, згідно з якими матеріали справи містять чимало доказів, що спростовують інформацію про те, що позивач про порушення своїх прав дізнався лише у березня 2016 року. Оскільки у вказаних правовідносинах строк позовної давності починається, коли державний орган дізнався про порушення свого права, тобто з моменту, коли спірна земельна ділянка вибула з державної власності, відлік позовної давності необхідно здійснювати із моменту видачі Державних актів відповідачам. Державі, в особі утворених нею органів, які мали повноваження щодо розпорядження землями державної власності та контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, було відомо про порушення права власності держави на землю з часу вчинення цього порушення. Разом із тим, ці уповноважені державою органи не вчинили покладених на них законом обовʼязків щодо усунення цих порушень протягом позовної давності, а тому право держави, як власника землі не підлягає судовому захисту. Особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, a державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.


У жовтні 2017 року на адресу суду надійшли заперечення представника ОСОБА_6 - ОСОБА_23, згідно з якими позовна давність за вимогами, викладеними у позовній заяві першим заступником прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації щодо рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 22 лютого 2001 року закінчилась 22 лютого 2004 року, а щодо рішення від 25 липня 2002 року закінчилась 25 липня 2005 року. З клопотаннями про поновлення строку позовної давності позивач не звертався.


Рух справи у суді касаційної інстанції


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.


15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.


У травні 2018 року зазначену справу передано до Верховного Суду.


26 лютого 2018 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_24 подала до Верховного Суду клопотання про розгляд справи за участю сторін у справі.


Підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного.


Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК Україниу суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.


Разом із тим, як зазначено у частині тринадцятій статті 7ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.


Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.



Позиція Верховного Суду


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.


Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 22 лютого 2001 року № 1/2 "Про передачу безкоштовно у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування індивідувального житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства" передано 12-ти громадянам безкоштовно у приватну власність земельні ділянки загальною площею 4,59 га по АДРЕСА_1


Так, ОСОБА_9 передано земельну ділянку загальною площею 0,4925 га, ОСОБА_10 - 0,4067 га, ОСОБА_11 - 0,3689 га, ОСОБА_12 - 3,3951 га, ОСОБА_13 - 0,3783 га, ОСОБА_14 - 0,4000 га, ОСОБА_15 - 0,3696 га, ОСОБА_16 - 0,4483 га, ОСОБА_17 - 0,3863 га, ОСОБА_18 - 0,3703 га, ОСОБА_19 - 0,3592 га, ОСОБА_20 - 0,1746 га.


У подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок частина громадян, яким вказаним рішенням передано безоплатно у власність земельні ділянки, відчужили їх ОСОБА_7, зокрема, ОСОБА_9 продав земельну ділянку за договором від 30 березня 2001 року № 741430; ОСОБА_10 продав земельну ділянку за договором від 30 березня 2001 року № 741431; ОСОБА_11 продав земельну ділянку за договором від 30 березня 2001 року № 741432; ОСОБА_12 продала земельну ділянку за договором від 30 березня 2001 року № 741433.


Після цього, земельні ділянки ОСОБА_7 були обʼєднані та нею отримано державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_56 загальною площею 1,6634 га, яку згодом вона відчужила на підставі договору дарування від 15 березня 2002 року за № 426 на користь ОСОБА_4


ОСОБА_4 на підставі рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 25 липня 2002 року № 108/112 "Про довиділення та передачу у приватну власність земельної ділянки", обʼєднав земельну ділянку по АДРЕСА_2 з подарованою земельною ділянкою і отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_57 загальною площею 2,083 га, яка на підставі рішень Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 27 серпня 2008 року № 20/2 та від 21 грудня 2007 року №№ 33/12, 22/12-1 поділена на 10 земельних ділянок із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства на які він отримав державні акти.


Згідно з договорами купівлі-продажу земельних ділянок, ОСОБА_13 продав земельну ділянку за договором від 30 березня 2001 року серія АВР № 741434; ОСОБА_14 продала земельну ділянку за договором від 30 березня 2001 року серія АВР № 741436; ОСОБА_15 продала земельну ділянку за договором від 30 березня 2001 року серія АВР № 741437; ОСОБА_16 продав земельну ділянку за договором від 30 березня 2001 року серія АВР № 741435. Вказані земельні ділянки відчужені ОСОБА_5


Рішенням Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського районуКиївської області від 25 липня 2002 року № 108/114 "Про довиділення та передачу у приватну власність земельної ділянки" ОСОБА_5 довиділено земельну ділянку по АДРЕСА_1 розміром 0,42 га.


ОСОБА_5 обʼєднав зазначені земельні ділянки та отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_58


На підставі рішень Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 27 серпня 2008 року № 20-2 та від 21 грудня 2007 року № 33/12, 22/12-1 ОСОБА_5 здійснений поділ земельних ділянок на 9 земельних ділянок меншого розміру з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства, отримано державні акти на право власності на вказані земельні ділянки.


На підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок, ОСОБА_17 продав земельну ділянку за договором від 30 березня 2001 року серія АВР № 741426; ОСОБА_18 продав земельну ділянку за договором від 02 квітня 2001 року серія АВР № 741426; ОСОБА_19 продав земельну ділянку за договором від 30 березня 2001 року серія АВР № 741427; ОСОБА_20 продала земельну ділянку за договором від 30 березня 2001 року серія АВР № 741428 ОСОБА_8


Рішенням Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 25 липня 2002 року № 108/113 "Про довиділення та передачу у приватну власність земельної ділянки" ОСОБА_8 надано земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,167 га для ведення особистого селянського господарства, які ОСОБА_8 обʼєднала та отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_59 площею 1,457 га.


У подальшому, на підставі рішень Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 27 серпня 2008 року № 20-2 та від 21 листопада 2007 року №№ 33/11, 33/11-1 ОСОБА_8 поділено земельні ділянки на 8 ділянок із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства та отримано державні акти на право власності на земельні ділянки.


Після отримання зазначених актів, ОСОБА_8 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 01 вересня 2010 року відчужила вищевказані земельні ділянки ОСОБА_6


03 січня 2002 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 створили та зареєстрували Громадське обʼєднання Товариство індивідуальних забудовників "Лагуна".


Відповідно до інформації Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 05 листопада 2015 року № 01-01/1100, від 30 грудня 2015 № 01-01/1105, оспорювані земельні ділянки повністю накладаються на водну поверхню на 100 метрову прибережну захисну смугу р. Дніпро. Зазначений висновок зроблений Київським державним підприємством "Київгеоінформатика" на основі вкладення на викопіювання з топографічних карт.


Нормативно-правове обґрунтування


Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.


................
Перейти до повного тексту