Постанова
Іменем України
28 березня 2019 року
м. Київ
справа № 243/9539/17
провадження № 61-46409св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представник позивача - Галій СергійАнатолійович,
відповідач - акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 та її представника - Галія Сергія Анатолійовича на ухвалу апеляційного суду Донецької області
від 19 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Дундар І. О., Будулуци М. С. Мірути О. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", зараз акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі", (далі - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"), про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, скасування наказу про звільнення та зобовʼязання видати новий наказ про звільнення, здійснення утримання податків з заробітної плати та інших обовʼязкових платежів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Словʼянського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції,
представник ОСОБА_4 - Галій С. А оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат Галій С. А., на рішення Словʼянського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, скасування наказу про звільнення та зобовʼязання видати новий наказ, залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала мотивована тим, що заявниками не сплачено судовий збір та не надано довіреності або іншого документа, що посвідчує повноваження представника. При цьому суд дійшов висновку про те, що у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, скасування наказу про звільнення та зобовʼязання видати новий наказ про звільнення з урахуванням дати фактичної видачі трудової книжки позивачі від сплати судового збору не звільняються.
На виконання вимог ухвали суду, представник ОСОБА_4 - Галій С. А. надав апеляційному суду пояснення, в якому вказає, що ОСОБА_4 звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, оскільки ця оплата входить до основного фонду оплати праці відповідно до пункту 2.1.1. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2014 року № 114/8713. До пояснень заявником також додано ордер серії ДН № 045956.
Доказів щодо сплати судового збору заявником не надано.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє адвокат Галій С. А., в частині оскарження рішення Словʼянського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2018 року про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки у розмірі
58 237,92 грн та скасування наказу про звільнення та зобовʼязання видати новий наказ повернуто позивачу.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявником станом на
19 вересня 2018 року вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не усунуто, судовий збір заявником не сплачено. Суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути заявнику в частині позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки у розмірі 58 237,92 грн та скасування наказу про звільнення та зобовʼязання видати новий наказу у звʼязку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
17 жовтня 2018 року ОСОБА_4 та її представник - адвокат Галій С. А. через засоби поштового зв?язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати ухвалу апеляційного суду Донецької області
від 19 вересня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки є заробітною платою (винагородою), яка виплачується працівнику за період, протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати. Таким чином ця оплата входить до основного фонду оплати праці відповідно до пункту 2.1.1. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2014 року № 114/8713. А тому ОСОБА_4 звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки.
Доводи інших учасників справи:
18 січня 2019 року АТ "ДТЕК Донецькобленерго" через засоби поштового звʼязку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Словʼянського міськрайонного суду Донецької області.
19 березня 2019 року матеріали цивільної справи № 243/9539/17 надійшли до Верховного Суду.
20 березня 2019 року матеріали цивільної справи № 243/9539/17 передано судді-доповідачу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції:
Правові засади справляння судового збору, платників, обʼєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Водночас статтею 5 Закону України "Про судовий збір" установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (відповідно до преамбули цього Кодексу).
Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Так, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.