Постанова
Іменем України
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 357/12508/17
провадження № 61-47899св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Мазурик О. Ф., Кравець В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_4 зазначила, що протягом 2006-2008 років вона перебувала з відповідачем у близьких стосунках, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила доньку ОСОБА_6. Відповідач припинив стосунки з нею ще у період вагітності, після народження дитини періодично надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, а надалі відмовився від надання допомоги на утримання дитини.
Враховуючи наведене, позивач просила визнати ОСОБА_5 батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобовʼязати Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести зміни в актовий запис та видати нове свідоцтво про народження дитини. Стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2018 року позов задоволено частково. Визнано ОСОБА_5 батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, присвоєно дитині прізвище - ОСОБА_5. Зобовʼязано Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_6, видати нове свідоцтво про народження дитини та анулювати свідоцтво про народження, що видане 12 травня 2009 року, а також внести зміни до Книги реєстрації народжень. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 аліменти у розмірі 1/6 частини від усіх видів його доходу щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 18 жовтня 2017 року щомісячно до досягнення дитиною повноліття. В решті позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що після проведення судово-медичної експертизи методом генетичної ідентифікації представник відповідача визнав, що відповідач є батьком доньки позивача - ОСОБА_6. Визначаючи розмір аліментів, суд виходив із того, що відповідач є непрацездатним та має низку важких захворювань, лікування яких вимагає значних матеріальних витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В решті рішення залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів та ухвалюючи в цій частині нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу відповідача є достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому, залишаючи рішення суду першої інстанцій в іншій частині без змін, апеляційний суд виходив із того, що рішення суду в частині задоволення позову про встановлення батьківства не оскаржувалося, а тому не було предметом перегляду апеляційним судом.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У грудні 2018 року ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що законодавством чітко передбачено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоровʼя та матеріальне становище платника аліментів, проте апеляційний суд при ухваленні оскаржуваного рішення неправильно застосував вказану норму матеріального права, оскільки він документально підтвердив свій незадовільний стан здоровʼя, проте апеляційний суд зазначив, що не встановлено причинного звʼязку між захворюваннями та необхідністю визначення розміру аліментів у 1/6 частини від доходу відповідача.
У січні 2019 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що визначені апеляційним судом аліменти у розмірі 1/4 частини доходу відповідача є достатнім для реального забезпечення належних умов розвитку дитини.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на неї.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Верховним Судом переглядається рішення суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про стягнення аліментів, в іншій частині рішення судів до суду касаційної інстанції не оскаржуються.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України (у редакції на час його ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Біла Церква Київської області, батьками останньої в свідоцтві про народження записані батько - ОСОБА_7, мати - ОСОБА_4 Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Згідно з висновком експерта від 26 квітня 2018 року № 78 молекулярно-генетичним дослідженням встановлено, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_5 щодо ОСОБА_6 складає величину не менше ніж 99,99 % і є практично доведеним.