ПОСТАНОВА
Іменем України
29 березня 2019 року
м. Київ
справа №674/25/17
адміністративне провадження №К/9901/32253/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 674/25/17
за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про зобовʼязання виплати компенсації частини доходів у звʼязку з порушенням строків їх виплати, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Камʼянець-Подільського обʼєднаного управління ПФУ Хмельницької області (правонаступник управління ПФУ, Камʼянець-Подільске ОУ ПФУ відповідно)
на постанову Дунаевецького районного суду Хмельницької області від 21 березня 2017 року та додаткову постанову цього ж суду від 06 квітня 2017 року, ухвалені у складі головуючого судді Артемчук В.М. та
ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, постановлені у складі колегії суддів: головуючого судді Смілянця Е.С., Сушка О.О., Залімського І.Г., -
ВСТАНОВИВ:
16 січня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати незаконними дії управління ПФУ щодо відмови їй у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини грошових доходів у звʼязку з порушенням термінів їх виплати незаконними;
- зобовʼязати управління ПФУ нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини грошових доходів у звʼязку з порушенням термінів їх виплати в сумі 3073 грн 75 коп. за період з вересня 2014 року по жовтень 2016 року;
- зобовʼязати управління ПФУ подати до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Позов обґрунтовано тим, що постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 травня 2016 року (справа № 674/258/16-а), яка набрала законної сили 25 серпня 2016 року, зобовʼязано управління ПФУ відновити ОСОБА_2 з вересня 2014 року нарахування та виплату індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), відповідно базового місяця для призначення індексації жовтень 2009 року, діючих коефіцієнтів інфляції та встановленого прожиткового мінімуму доходів громадян для осіб, які витратили працездатність та повернути невиплачену суму індексації з урахуванням раніше здійснених виплат.
В листопаді 2016 року управління ПФУ частково виконало рішення суду та виплатило індексацію пенсії за 2014 рік повністю в сумі 1265 грн 01 коп., за 2015 рік повністю в сумі 9669 грн 66 коп., за 2016 рік частково в сумі 3424 грн 30 коп., а також надало перерахунок індексації пенсії, який свідчить що відповідач виплачував індексацію пенсії за період з 2014 по 2016 рік в розмірі меншому, ніж передбачено законом.
Після отримання коштів у сумі 14 388 грн 97 коп. позивачка звернулася до управління ПФУ з вимогою нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів (індексації пенсії) у звʼязку із порушенням строків їх виплати в сумі 3073 грн 75 коп., відповідно вимог частини другої статті 46 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звʼязку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ), Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звʼязку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159). Проте, листом від 06 січня 2017 року №74/М-10 управління ПФУ, на думку позивача, протиправно повідомило про відмову у проведенні виплати компенсації, мотивуючи відмову тим, що нараховані суми індексації пенсії виплачені вчасно.
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області постановою від 21 березня 2017 року задовольнив позовні вимоги:
- визнав незаконними дії управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини грошових доходів у звʼязку з порушенням строків їх виплати;
- зобовʼязав управління ПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію передбачену Законом № 2050-ІІІ за період з вересня 2014 року по жовтень 2016 року в розмірі 3073 грн 75 коп.;
- зобовʼязав управління ПФУ подати до суду звіт про виконання судового рішення.
Додатковою постановою від 06 квітня 2017 року Дунаєвецький районний суд Хмельницької області зобовʼязав управління ПФУ подати до суду звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалами від 15 червня 2017 року залишив без змін вказані постанову та додаткову постанову суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що підставою для виплати відповідної компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих особі доходів, які не носять разовий характер, одним з яких є також і виплата пенсії. Оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було порушено строки виплати позивачу, нарахованих йому за рішенням суду сум пенсії, компенсація за несвоєчасну виплату яких відповідно до зазначених норм повинна бути виплачена позивачу.
Залишаючи без змін додаткову постанову суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками цього суду про те, що під час винесення постанови від 21 березня 2017 року по суті позову, питання про встановлення самого (конкретного) строку для подачі відповідного звіту встановлено не було, хоча це було, заявлено у позові позивачкою та був предметом обговорення у судовому засіданні.
10 липня 2017 року Камʼянець-Подільське ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дунавецького районного суду Хмельницької області від 21 березня 2017 року, додаткову постанову цього ж суду від 06 квітня 2017 року та ухвали Хмельницького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що компенсація громадянам втрати частини доходів у звʼязку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані. Оскільки управлінням ПФУ індексацію пенсії ОСОБА_2 нараховано та виплачено у листопаді 2017 року, то строки виплати нарахованих сум згідно рішення суду не порушено. При цьому пенсійний орган зазначає, що позивачем не вказано жодних обставин, які б підтверджували, що відповідач уникатиме виконання рішення та причин, які б свідчили про необхідність для ухвалення судового рішення в даній адміністративні справі щодо подання звіту про виконання судових рішень.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
22 листопада 2017 року від позивача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану касаційну скаргу, в яких ОСОБА_2 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані відповідачем судові рішення - без змін.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 327 КАС України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
Верховний Суд переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги в частині оскарження додаткової постанови та ухвали суду апеляційної інстанцій, а в частині оскарження постанови суду першої інстанції по суті позовних вимог та ухвали апеляційного суду, відповідно - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
У справі, яка розглядається суди встановили, що постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року, визнано неправомірним дії управління ПФУ щодо ОСОБА_2 в ході виконання постанов Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28 листопада та 18 грудня 2014 року, ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у справі № 674/1551/14-а стосовно зміни базового місяця нарахування індексації наростаючим підсумком з жовтня 2009 року на вересень 2014 року, зобовʼязано управління ПФУ відновити ОСОБА_2 з вересня 2014 року нарахування та виплату індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до Порядку № 1078, відповідно базового місяця для призначення індексації жовтень 2009 року, діючих коефіцієнтів інфляції та встановленого прожиткового мінімуму доходів громадян для осіб, які витратили працездатність та повернути невиплачену суму індексації з урахуванням раніше здійснених виплат.
16 вересня 2016 року позивачка подала до управління ПФУ виконавчий лист та заяву про прийняття його до виконання.
Згідно рішення управління ПФУ від 07 листопада 2016 року, яке додано до матеріалів справи (а.с.4) проведено нарахування та виплату індексації пенсії ОСОБА_2 в листопаді 2016 року з врахуванням зміни коефіцієнтів індексації та прожиткового мінімуму в сумі 10 954 грн 67 коп. Кошти зараховано на особистий рахунок у банківську установу у сумі 10 408 грн 25 коп. з врахуванням відрахованого податку на доходи фізичних осіб в сумі 496 грн 74 коп. та військового збору в сумі 49 грн 68 коп.
Після наданого розʼяснення головним управлінням Державної фіскальної служби України в Хмельницькій області відраховані кошти податку на доходи фізичних осіб в сумі 496 грн 74 коп. та військового збору у сумі 49 грн 68 коп. також зараховані на особистий рахунок пенсіонерки у банківську установу.
Згідно рішення управління ПФУ від 21 листопада 2016 року ОСОБА_2 проведено нарахування та виплату індексації пенсії з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2016 року в розмірі 3799 грн 73 коп. з врахуванням базового місяця - жовтень 2009 року. Кошти зараховані на особистий рахунок пенсіонерки в банківську установу у листопаді 2016 року.
Розмір пенсійної виплати з 01 грудня 2016 року складає 3422 грн 58 коп. (3054 грн 37 коп. основний розмір пенсії + 368 грн 21 коп. індексація).
26 грудня 2016 року позивачка звернулася до управління ПФУ з вимогою нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів (індексації пенсії) у звʼязку із порушенням строків їх виплати в сумі 3073 грн 75 коп, відповідно вимог частини другої статті 46 Закону №1058-IV, Закону №2050-ІІІ, Порядку # 159.