Постанова
Іменем України
26 березня 2019 року
м. Київ
судова справа № 296/3185/16-к
провадження № 51-9804км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С., С.,
суддів Білик Н. В., Ємця О. П.,
при секретарі Гапон С. А.,
за участю прокурора Парусова А. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 296/3185/16-к за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1), раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 191 КК України,
за касаційною скаргою першого заступника прокурора Житомирської області на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 30 серпня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 05 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 2 роки 3 місяці; за ч. 2 ст. 190 КК України - на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 191 КК України - на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, які безпосередньо повʼязані із обслуговуванням матеріальних цінностей.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, які безпосередньо повʼязані із обслуговуванням матеріальних цінностей.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2016 року ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, які безпосередньо повʼязані із обслуговуванням матеріальних цінностей.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за сукупністю вироків приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2016 року (з урахуванням ухвали цього ж суду від 27 травня 2016 року) та призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 9 місяців з позбавленням права обіймати посади, які безпосередньо повʼязані із обслуговуванням матеріальних цінностей.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону України від 18 травня 2017 року № 2046-VIIІ (далі - Закон № 2046-VIII) ОСОБА_1 у строк покарання зараховано строк попереднього увʼязнення з 16 березня 2017 року по час набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто із ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на користь ОСОБА_2 9390 грн., а на користь ОСОБА_3 - 16000 грн, на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди - 1250 грн та 5000 грн відповідно.
Вирішено питання про речові докази у кримінальному провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 30 серпня 2018 року вирок відносно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінено.
Виключено з його резолютивної частини при призначенні покарання ОСОБА_1 вказівку про застосування ч. 4 ст. 70 КК України та прийнято вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 2 роки 3 місяці; за ч. 2 ст. 190 КК України - на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 191 КК України - на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, які безпосередньо повʼязані із обслуговуванням матеріальних цінностей, на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, які безпосередньо повʼязані із обслуговуванням матеріальних цінностей, на строк 1 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання, за сукупністю вироків, приєднано частково невідбуту частину призначеного покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2015 року, за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2016 року (з урахуванням ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2016 року) та ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 9 місяців з позбавленням права обіймати посади, які безпосередньо повʼязані із обслуговуванням матеріальних цінностей на строк 1 рік.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону № 2046-VIII ОСОБА_1 у строк покарання зараховано строк попереднього увʼязнення з 16 березня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 30 серпня 2018 року з розрахунку один день попереднього увʼязнення за один день позбавлення волі.
У решті вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 30 січня 2016 року у невстановлений час, перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1, діючи повторно з корисливих мотивів за обставин, установлених судом та наведених у вироку, шляхом зловживання довірою заволодів електронною технікою та грошовими коштами, що належали ОСОБА_5, заподіявши йому матеріальної шкоди на загальну суму 3250 грн.
Крім цього, 04 лютого 2016 року близько 23:45 ОСОБА_1, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 повторно, таємно викрав мобільний телефон марки "Моторолла" ХТ-912, заподіявши ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 950 грн.
Також 11 серпня 2016 року близько 17:00 ОСОБА_1, обіймаючи посаду продавця непродовольчих товарів магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", розташованого на АДРЕСА_4, будучи матеріально відповідальною особою, якій ввірено майно, що перебувало в зазначеному магазині, діючи повторно, маючи злочинний намір, направлений на привласнення грошових коштів, які належали фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, реалізував майно, а саме системний блок персонального компʼютера та телевізор торгової марки "Prosonik 3240 DVIBT" і не здав отриманих 3000 грн до каси підприємства, в якій також знаходились 200 грн, зазначеними грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 3200 грн.