ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року
м. Київ
справа № 192/1801/15-к
провадження № 51-2018км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Григорʼєвої І. В.,Короля В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
засудженого ОСОБА_1,
прокурора Кравченко Є. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року в кримінальному провадженні № 12015040570000683 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомСолонянського районного суду Дніпропетровської областівід 18 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 5 грудня 2012 року та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Як установив суд, ОСОБА_1, маючи непогашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочину, повʼязаного з незаконним обігом наркотичних засобів, у період умовно-дострокового звільнення від невідбутої частини покарання, 10 жовтня 2015 року приблизно о 12:00, поблизу зупинки громадського транспорту на просп.Електрометалургів,37 у м. Нікополі Дніпропетровської області незаконно повторно придбав (купив) у невідомого чоловіка без мети збуту одноразовий медичний шприц ємністю 12 мл, в якому містилося 3,8060 г (у перерахунку на суху речовину - 0,1675 г) особливо небезпечного наркотичного засобу- опію ацетильованого.
Цього ж дня, зберігаючи наркотичний засіб при собі в кишені штанів,ОСОБА_1 незаконно перевозив його в автомобілі ВАЗ-2109 (д.н.з.НОМЕР_1) під керуванням знайомої особи з м. Нікополяв напрямкум. Дніпра. Під час слідування близько 14:00 на 437-му кілометрі автодороги Н-08вказаний автомобіль зупинили працівники поліції, які при огляді особистих речей ОСОБА_1 виявили та вилучили у нього цей медичний шприц із наркотичним засобом.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо нього і закрити кримінальне провадження черезістотні порушення кримінального процесуального закону.
На думку засудженого, висновки суду першої інстанції про його винуватість у вчиненні злочину ґрунтуються на недопустимих доказах.Зокрема, зазначає про те, щовсупереч вимогам статей 233, 234, 237 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)огляд автомобіля працівники поліції провелибез згоди власника транспортного засобу ОСОБА_2 та без ухвали слідчого судді. Крім того, без дозволу суду працівники поліції провелиійого (ОСОБА_1.) особистий обшук. Тому він вважає, що висновок експерта, зроблений на підставі дослідження речовини, вилученоїу нього під час обшуку, в силу ч. 5 ст. 101 КПК також не може бути визнано допустимим доказом.
Також зауважує, що при перегляді вироку суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив йому в дослідженні доказів у справі, чим, на думку засудженого, порушив вимоги ст. 404 КПК, а тому постановлене цим судом рішення не може вважатися законним.
Позиція учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 вимоги своєї касаційної скаргипідтримав, просив судові рішення скасувати і закрити кримінальне провадження.
Прокурор виступила проти задоволення касаційної скарги і просила залишити судові рішення без зміни.