ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №802/3914/14-а
адміністративне провадження №К/9901/9431/18, №К/9901/9435/18
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Гніванське хлібоприймальне підприємство" звернулось до суду з позовом до Вінницької обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Управління Державної казначейської служби у Тиврівському районі Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій про визнання протиправним та скасування рішення № 5 Вінницької ОДПІ про опис майна у податкову заставу від 25.09.2014.
Позов обґрунтований відсутністю узгодженого податкового боргу перед державою за бюджетними позичками на суму 314360,00 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.12.2014 відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність суми заборгованості та визнання її боржником підтверджується актом взаємозвірки по бюджетних позичках наданих під держконтракти у 1994-1997 роках, а відтак і про обґрунтованість рішення про опис майна у податкову заставу.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.12.2014 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час розгляду даної справи не встановлено, а відповідачами не доведено належними та допустимими доказами факту наявності у позивача боргу.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачі подали касаційні скарги, в якій просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції та відмовити у позові, оскільки вважають, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу податкового органу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення апеляційного суду залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що впродовж 1994-1997 років ВАТ "Гніванське хлібоприймальне підприємство" отримувало бюджетні позички на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) у 1994-1997 роках на загальну суму 2965400 тис. грн. Частину вищезазначеної бюджетної позички позивачем у період з 21 травня 2003 року по 13 квітня 2004 року повернуто до Державного бюджету.
З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості управління ДКСУ у Тиврівському районі 22 квітня 2011 року направило до Вінницької міжрайонної Державної податкової інспекції подання №1-4 для здійснення до ВАТ "Гніванське хлібоприймальне підприємство" заходів стягнення простроченої заборгованості за вищевказаними бюджетними позичками на загальну суму 314360 тис. грн.
27 квітня 2011 року Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією, вручено головному бухгалтеру ВАТ "Гніванське хлібоприймальне підприємство" Матвійчук Т.В. податкову вимогу № 20.
06 травня 2011 року позивачем подано скаргу на податкову вимогу № 20 від 27 квітня 2011 року.
Листом № 1267 від 10 травня 2011 року Вінницька міжрайонна державна податкова інспекція, попередила ВАТ "Гніванське хлібоприймальне підприємство" щодо негайного погашення заборгованості за бюджетними позичками в розмірі 314360 тис. грн.
Згідно листа від 12 травня 2011 року ВАТ "Гніванське хлібоприймальне підприємство" просить відкликати подання №1- 4 від 22 квітня 2011 року про стягнення простроченої заборгованості за бюджетними позичками наданими під держконтракт на сільськогосподарську продукцію в 1994 році, 1995 році, 1996 році, 1997 році на загальну суму 314 360 тис. грн. (а.с. 16-17, т.1).
24 травня 2011 року управління ДКУ у Тиврівському районі повідомило Приватне акціонерне товариство "Гніванське хлібоприймальне підприємство", що немає підстав для відкликання даного подання.
Судами також встановлено, що на адресу Вінницької ОДПІ було направлено подання управління ДКУ у Тиврівському районі № 33, № 34, № 35 та № 36 від 19 вересня 2014 року про здійснення до ПрАТ "Гніванське хлібоприймальне підприємство" заходів щодо стягнення простроченої заборгованості.
25 вересня 2014 року заступником начальника Тиврівського відділення Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області Янчук С.А. відповідно до вимог статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України прийнято рішення № 5 щодо здійснення опису майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків ПрАТ "Гніванське хлібоприймальне підприємство".
Суд апеляційної інстанції додатково встановив, що постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 11 травня 2004 року, яка набрала законної сили, встановлено обставину з приводу того, що у ВАТ "Гніванське хлібоприймальне підприємство" відсутня заборгованість перед державою за бюджетні позички за період 1994-1997 років.
Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема, стягувати суми простроченої заборгованості субʼєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.