ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №815/7017/15
адміністративне провадження №К/9901/6629/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року (головуючий суддя Андрухів В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року (головуючий суддя Федусик А.Г., судді - Шевчук О.А., Зуєва Л.Є.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області про зобовʼязання провести розрахунок та виплату суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Білгород-Дністровська РДА) про зобовʼязання відповідача провести розрахунок та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу без врахування необхідних для сплати платежів до бюджету за період з 6 квітня 2011 року по день ухвалення рішення у цій справі, відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Білгород-Дністровської РДА на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, без врахування необхідних для сплати платежів до бюджету за період з 7 квітня 2011 року по 2 лютого 2016 року у сумі 72987,33 грн. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Білгород-Дністровська РДА звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Білгород-Дністровською РДА оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині задоволення позовних вимог про зобовʼязання відповідача провести розрахунок та виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, тому оскаржувані рішення судом касаційної інстанції перевіряються лише в цій частині в межах доводів та вимог касаційних скарг.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Розпорядженням Білгород-Дністровської РДА від 8 лютого 2008 року № 15/к ОСОБА_2 звільнено із займаної посади заступника начальника - головного інженера Управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської РДА за пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України, у звʼязку з невідповідністю займаній посаді.
Не погодившись із розпорядженням прийнятим відповідачем, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про його скасування.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2011 року у № 2-а-17/10/1505, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2015 року, позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника - головного інженера управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської РДА з 8 лютого 2008 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 48537,48 грн без врахування необхідних для сплати платежів - податків та моральну шкоду у сумі 5000 грн.
Відповідачем з метою виконання судового рішення, 21 жовтня 2011 року позивачу було запропоновано наявну у штатному розписі вакантну посаду головного спеціаліста відділу рослинництва і тваринництва Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації.
Згідно акту Білгород-Дністровської РДА від 21 жовтня 2011 року ОСОБА_2 відмовився від запропонованої йому відповідачем посади.
Листом від 5 квітня 2012 року № 01986 Білгород-Дністровською РДА було запропоновано ОСОБА_2 посаду начальника Управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області.
Відповідачем 18 квітня 2012 року складено акт, що ОСОБА_2 не відреагував на лист від 5 квітня 2012 року № 01986, до Білгород-Дністровської РДА не зʼявився.
У звʼязку із зазначеними обставинами Білгород-Дністровська РДА звернулася до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2011 року.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року у задоволенні заяви відповідача відмовлено. Відмова мотивована тим, що при розгляді трудових спорів щодо поновлення особи на посаді, суд у разі задоволення позову, повинен поновити особу саме на тій посаді, з якої її незаконно звільнено, незалежно від того, чи скорочено дану посаду станом на момент винесення судового рішення. Відповідач має змогу належним чином виконати судове рішення, поновивши позивача на посаді, яку зазначено судом, будь-яких непереборних обставин з цього приводу судом не встановлено.
Крім того, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2011 року звернуто до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника - головного інженера управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської РДА з 8 лютого 2008 року та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 48537,48 грн, без врахування необхідних до сплати платежів - податків.
У звʼязку з не поновленням Білгород-Дністровською РДА станом на грудень 2015 року позивача на відповідній посаді, останній звернувся до суду з даним позовом.