ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2019 року
Київ
справа №805/864/18-а
адміністративне провадження №К/9901/66768/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року (Суддя: Ушенко С.В.),
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року (Судді: Компанієць І.Д., Геращенко І.В., Ястребова Л.В.),
у справі № 805/864/18-а
за позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2017 року № 00071444706 у розмірі 481 754,74 грн, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2018 року Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - позивач, ПАТ "АКЗ") звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс ВПП), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 року № 0007144706 про застосування штрафних санкцій у сумі 481 754, 74 грн за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних за період з квітня 2016 року по січень 2017 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права при розгляді справи просив суд скасувати судові рішення і прийняти нове, яким задовольнити позов.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що з врахуванням вимог ст. 14.1.212 та 231 Податкового кодексу України (в ред. станом на 2016 рік) використання пального для власного споживання не є його реалізацією, а тому у платника був відсутній обовʼязок складати в електронній формі акцизні накладні на обсяги пального, використаного підприємством для власного споживання, та як наслідок, реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних, тому у звʼязку з їх реєстрацією він не повинен нести відповідальність за їх несвоєчасну реєстрацію. До того ж в касаційній скарзі посилався на невірний розрахунок відповідачем суми фінансових санкцій, застосованих податковим повідомлення-рішенням, оскільки фінансові санкції на думку позивача розраховуються із суми акцизного податку, який в свою чергу визначається за ставкою, що встановлюється на дату реалізації пального та за курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, а в даному випадку реалізації пального взагалі не було.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" є юридичною особою, перебуває на обліку в Офісі великих платників податків державної фіскальної служби, та є платником акцизного податку, зареєстрованим у встановленому порядку.
На підставі пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 та у порядку ст. 76 ПК України відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасної реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних за квітень 2016 року - січень 2017 року в Єдиному реєстрі акцизних накладних, за результатами якої складено акт перевірки від 29.09.2017 року №1027/28-10-47-06/00191075.
Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а саме: № 70 (з врахуванням уточнення номеру накладної) від 31.05.2016 року на 90 календарних днів; № 65 від 30.04.2016 року на 121 календарний день; № 83 від 31.05.2016 року на 93 календарних дні; № 71 від 31.05.2016 року на 90 календарних днів; № 84 від 31.05.2016 року на 93 календарних дні; № 68 від 30.04.2016 року на 121 календарний день; № 67 від 30.04.2016 року на 121 календарний день; № 85 від 31.05.2016 року на 93 календарних дні; № 69 від 31.05.2016 року на 90 календарних днів; № 66 від 30.04.2016 року на 121 календарний день; № 108 від 25.11.2016 року на 19 календарних днів; № 107 від 23.11.2016 року на 21 календарний день; № 116 від 23.12.2016 року на 7 календарних днів.
На підставі вищенаведених висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 року № 0007144706, яким до позивача за порушення п. 231.1, п. 231.3, п.231.5, п. 231.6 ст.231 та ст. 232 ПК України на підставі пп. 54.3.3. п.54.3 статті 54, п. 1202 .2, п. 1202..3 ст. 120 ПК України за несвоєчасну реєстрацію наведених в акті перевірки акцизних накладних застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 481 754, 74 грн.
Незгода з прийнятим податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України (в редакції від 01.02.2016 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.
Як визначено п. 231.1 ст. 231 ПК України, платник податку при реалізації пального зобовʼязаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Платник податку зобовʼязаний скласти акцизну накладну на обсяги пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, повʼязаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального (в ред. до 01.01.2017 року).
На підставі п.231.3 та 231.4. ст. 231 ПК України окрім іншого передбачено, що акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.
Згідно з п. 231.5. ст. 231 ПК України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобовʼязана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального субʼєктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Відповідно до абз. 1, 2, 5 п. 231.6. ст. 231 ПК України, реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше пʼятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.