ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №808/8247/15
адміністративне провадження №К/9901/14800/18
ВСТАНОВИВ:
Комунальна установа "Токмацька центральна районна лікарня" (далі - КУ "Токмацька центральна районна лікарня") звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати п.1 вимоги від 26 червня 2015 року № 004-14/180 "Про обовʼязкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією" в частині відшкодування збитків, завданих Лікарні в сумі 544126,09 грн. шляхом стягнення з юридичних осіб, яким протягом 2011-2014 років були надані платні медичні послуги з проведення попередніх та періодичних медичних оглядів на безоплатній основі.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відсутні правові підстави: для стягнення з бюджетних установ витрат, понесених Позивачем та ненадання Позивачем послуг з проведення медичних оглядів працівників бюджетних установ в залежності від фінансування лікувального закладу, з огляду на що вимога прийнята безпідставно, відтак є протиправною та підлягає скасуванню.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суд від 15 лютого 2016 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Токмацької обʼєднаної державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 26 червня 2015 року № 004-14/180 "Про обовʼязкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Порядком проведення обовʼязкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 (далі - Порядок №559), не передбачено інших відшкодувань, зокрема бюджетними установами витрат, які здійснив заклад охорони здоровʼя, повʼязані з проведенням обовʼязкових медичних оглядів працівників бюджетних установ та організацій. Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з бюджетних установ витрат, понесених позивачем та ненадання ним послуг з проведення медичних оглядів працівників бюджетних установ в залежності від фінансування лікувального закладу, а отже, обовʼязкова вимога № 004-14/180 від 26 червня 2015 року є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суд від 15 лютого 2016 року та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувана вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір, а зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити без змін рішення місцевого суду, оскільки вважає, що судове рішення було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судом зʼясовані неповно. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його адміністративного позову.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що державною фінансовою інспекцією проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності КУ "Токмацька центральна районна лікарня" за період з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2015 року, за результатами якої складено акт від 25 червня 2015 року № 08-04-14-14/4155, у якому, зафіксовано, що позивачем протягом 2011-2014 р.р. здійснювались платні медичні послуги з проведення попередніх та періодичних медичних оглядів на безоплатній основі, що завдало збитки в сумі 544126,09 грн.
Пунктом 8 розділу І Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоровʼя, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1138 (далі Перелік №1138) передбачено, що зазначений вид послуг надається закладами охорони здоровʼя на платній основі. А тому, відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України плата за послуги, які надаються бюджетними установами згідно із законодавством є власником надходженнями і затверджується по спеціальному фонду кошторису.
Перевіркою розрахунків до кошторису Лікарні по КГКВК 080101 по загальному та спеціальному фонду на 2011, 2012, 2013 та 2014 роки планування видатків на проведення медичних оглядів працівників будь-яких установ не встановлено.
Отже, перевіркою встановлено, що внаслідок надання Лікарнею окремим юридичним особам платних медичних послуг з проведення попередніх та періодичних медичних оглядів з винесенням висновку в санітарну книжку на безоплатній основі без укладання відповідних договорів, Лікарнею за період з 01 лютого 2011 року по 31 березня 2015 недоотримано доходів від надання платних послуг на загальну суму 544126,09 грн., в т.ч.: у 2011 році на 113575,55 грн., у 2012 році на 132839,74 грн., у 2013 році на 149566,13 грн. та у 2014 році на 148144,67 грн., чим порушено пункт 8 розділу І Переліку №1138; пункт 2 Порядку №559 в частині того, що обовʼязкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців, ст. 626 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині того, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції.
Внаслідок допущеного порушення Лікарні завдано матеріальної шкоди на загальну суму 544126,09 гривень.
Державною фінансовою інспекцією предʼявлено позивачу вимогу № 004-14/180 від 26 червня 2015 року "Про обовʼязкові вимоги щодо усунення порушень виявлених ревізією", яким на усунення зазначеного вище порушення позивача зобовʼязано опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства, у тому числі відшкодувати збитки, завдані зазначеними порушеннями, в установленому законодавством порядку; розглянути питання про притягнення працівників установи, винних у зазначених порушеннях до встановленої законом відповідальності.