ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2019 року
Київ
справа №825/1397/17
адміністративне провадження №К/9901/28431/18
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Служба Єдиного замовника" (далі - КП "Служба Єдиного замовника") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області №0000291206 від 12 червня 2017 року, оскільки прийняте всупереч вимогам п. 1.3 ст. 1 Податкового Кодексу України та ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка діяла до 19 травня 2013 року).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч закону проведено камеральну перевірку, оскільки термін реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які можуть буди досліджені під час проведення камеральної перевірки. Також позивач посилався на безпідставне застосування до нього штрафних санкцій за період, протягом якого діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області № 0000291206 від 12 червня 2017 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється нарахування штрафів і пені. При цьому, судом відхилені посилання позивача на те, що відповідач не мав повноважень на складання акта від 15 травня 2017 року № 54/12-32126283, оскільки нормою пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлена можливість проведення камеральної перевірки контролюючим органом з питань своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовʼязань і зобовʼязань щодо сплати податків і зборів (обовʼязкових платежів), які виникли після його введення, то не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобовʼязань є правопорушенням. Тому нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобовʼязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобовʼязань та зобовʼязань щодо сплати податків і зборів (обовʼязкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити без змін рішення місцевого суду, оскільки вважає, що судове рішення було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судом зʼясовані неповно. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його адміністративного позову.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у травні 2017 року працівниками контролюючого органу проведено камеральну перевірку КП "Служба Єдиного замовника" з питань перевірки дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 15 травня 2017 року №54/12-32126283, яким встановлено порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за лютий - грудень 2016 року на загальну суму податку на додану вартість 144907,99 грн.
Внаслідок оскарження прийнятого відповідачем акта в адміністративному порядку, його залишено без змін.
На підставі викладених в акті перевірки відомостей відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2017 року №0000291206, яким до позивача:
за затримку реєстрації податкових накладних на суму 54303,19 грн. на 15 днів і менше застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 5430,31 грн.;
за затримку реєстрації податкових накладних на суму 20714,25 грн. від 16 днів до 30 днів застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 4142,85 грн.;
за затримку реєстрації податкових накладних на суму 23331,22 грн. від 31 до 60 днів застосовано штраф у розмірі 30% в сумі 6999,36 грн.;
за затримку реєстрації податкових накладних на суму 46559,33 грн. від 31 до 60 днів застосовано штраф у розмірі 30% в сумі 18623,73 грн.
Позивач з прийнятим спірним податковим повідомленням-рішенням не погодився та оскаржив його в адміністративному порядку, за наслідками якого скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Надаючи оцінку законності проведення контролюючим органом камеральної перевірки з питань перевірки дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суди прийшли до обґрунтованих висновків про її правомірність, з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.